ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В уривку описано події 15 березня 1939 р., коли Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність. Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами.

Вже після офіційного проголошення незалежності рішенням уряду президент Августин Волошин надіслав у Берлін ноту з проханням про протекторат. Однак офіційний Берлін мовчав, оскільки долю краю вже було вирішено: нацистська Німеччина підтримала зазіхання угорців на Карпатську Україну.

18 березня 1939 р. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив й була окупована.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Частиною колажу є фото діяча, яке вказує на те, що в матеріалах Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України йдеться про Нестора Махна – ідейного анархіста, ватажка селянського повстанського руху в 1918–1921 рр., командувача Революційної повстанської армії України.

Селянство Півдня України повірило в його здатність розв’язати нарешті аграрну проблему справедливо, бо Махно рішуче обстоював право селян вільно господарювати на своїй землі.

У різні часи Нестор Махно воював проти австро-німецьких окупантів, військ гетьмана Скоропадського, армії Денікіна та Врангеля, більшовиків (хоча кілька разів укладав із ними тимчасові союзи).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.), яка охоплювала більшість етнічних українських земель у кордонах, визначених Берестейським договором: дев'ять губерній (Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська) та частину сусідніх суміжних земель, зокрема Холмщину та Підляшшя.

Також на картосхемі відображено умови премілітарного (попереднього) мирного договору між Українською Державою та більшовицькою РСФРС: лінію розмежування військ (демаркаційну лінію) і нейтральну зону, де було заборонено перебувати будь-яким військам.

Гетьманат Павла Скоропадського було встановлено за прямої підтримки окупаційних військ держав Четверного союзу, які контролювали територію УНР після Берестейського миру.

Залежність від німецької влади зробила Скоропадського заручником  поразки Центральних держав у Першій світовій війні та призвела до падіння його режиму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Перша російська окупація (вересень 1914 – червень 1915 р.) була наслідком успішної для російської армії Галицької битви.

Задля швидкого включення регіону до складу Росії було створено тимчасову окупаційну адміністрацію – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським.

Російська окупаційна влада намагалася викорінити «мазепинські» настрої серед місцевого населення: депортувала «неблагонадійних»; закрила всі українські часописи; заборонила діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп; проводила жорстку русифікацію і репресії проти греко-католицької церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото зображено Володимирський собор (м. Київ). 

Зведення храму приурочили до дев’ятисотої річниці хрещення Русі. 

У день святого рівноапостольного князя Володимира 15 (27) липня 1862 р., у присутності великої кількості духовенства і вірян, митрополит Київський і Галицький Арсеній заклав перший камінь майбутнього храму, який було побудовано в неовізантійському стилі. 

Урочисто освятили храм 1896 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Після підступного руйнування Запорозької Січі російськими військами у 1775 р. частина козаків перейшла на землі під владою турецького султана. У гирлі Дунаю вони заснували Задунайську Січ.

Задунайці були зобов’язані нести прикордонну службу та брати участь у військових кампаніях Османської імперії, зокрема у війнах проти Російської імперії та в каральних походах проти народів, що виборювали незалежність.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр. частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, забравши військову канцелярію та скарбницю, перейшла на бік російської армії. У відповідь турецький уряд жорстоко розправився з тими, хто залишився, а Задунайську Січ було остаточно зруйновано.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На портреті зображено Григорія Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета та педагога, який більшу частину життя провів у мандрах.

Світогляд Сковороди сформувався в тогочасній європейській традиції вільного вибору особистості. Його філософія ґрунтувалася на визнанні важливості внутрішнього світу людини, а не її місці в суспільстві. Він міркував і писав про пізнання, життя в гармонії, суспільно корисну працю.

Найвідоміша поетична збірка Григорія Сковороди – «Сад божественних пісень».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. українські селяни брали активну участь у колонізації Півдня України.

Це був процес активного заселення та господарського освоєння земель, які перейшли під контроль Російської імперії після ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р. та низки російсько-турецьких війн.

В освоєнні Півдня інтереси українського суспільства збіглися з інтересами російського імперського експансіонізму. Запровадження податкових і соціальних пільг, наявність вільних земель спонукали українських селян до участі в колонізації регіону.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Після того як Петро Дорошенко зрікся булави, турки знайшли йому заміну – Юрія Хмельницького. Використовуючи його, вони намагалися встановити контроль над Правобережною Україною і захопити Чигирин.

Юрій спільно з кримськими татарами та османськими підрозділами взяв участь у Чигиринських походах 1677 й 1678 рр. проти Московського царства та козацьких військ Лівобережної Гетьманщини.

Лівобережний гетьман Іван Самойлович 1678 р., щоб ускладнити забезпечення військ противника матеріальними та людськими ресурсами, розпочав акцію, відому як Великий згін – масштабне насильницьке переселення мешканців Правобережної України на Лівобережжя, що призвело до глибокої демографічної та економічної кризи в спустошеному війною регіоні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На реверсі монети зображено памʼятку фортифікаційного мистецтва – Хотинську фортецю.

Саме під Хотином 1621 р. відбулася битва, яка стала тріумфом козацької звитяги. Тоді під керівництвом Петра Конашевича-Сагайдачного козаки протистояли натиску турецької армії, значно більшої за чисельністю. Про це йдеться в уривку із джерела, позначеного буквою А.

Сагайдачний використав тактику раптовості, нічного бою й контрнаступу, випробувану в багатьох успішних морських походах.

Унаслідок отриманого під Хотином поранення гетьман незабаром помер.

Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту та інші держави Європи від турецького завоювання, розвіяла міф про непереможність османської армії та прославила українське козацтво.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

«Тренос, тобто Плач єдиної святої соборної апостольської Церкви…» – найвідоміший антикатолицький і антиунійний трактат Мелетія Смотрицького, у якому висвітлено наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.

Приєднання православної церкви України та Білорусі до церкви католицької стало провідною проблемою українського суспільно-релігійного життя кінця XVI – першої половини XVII ст. Навколо укладення унії точилися гострі дискусії (полеміка) і з боку православних, і з боку католиків, що було відображено в полемічній літературі, найвидатнішим представником якої був Мелетій Смотрицький.

Автор «Треносу» в оригінальній формі народних голосінь намагався висвітлити складні суспільно-релігійні й теологічні питання. Зокрема Смотрицький устами згорьованої Матері-Церкви перелічує її втрати – впливові знатні руські роди, представники яких зреклися православ’я.

Автор прагне  звернути увагу влади на нехтування правами православної церкви, викликати співчуття до неї, довести недоцільність і шкідливість Берестейської унії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький – видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини XVI ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами Античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів. Князь здобув загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р.

У цій битві зійшлися московське військо та об’єднані сили Великого князівства Литовського і Королівства Польського під проводом великого гетьмана литовського Костянтина Острозького. Полководець виявив непересічну розсудливість: він використав суперечності в московському таборі на свою користь і, попри чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Тріумф під Оршею на тривалий час зупинив експансію Великого князівства Московського на захід.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Спільною рисою правління батька й сина було те, що вони розширювали кордони Русі. На картосхемі штрихуванням позначено території, які ввійшли до Київської держави за часів їхнього правління.

Червенську Русь із містами Перемишлем, Червенем, Белзом і Волинню приєднав Володимир Великий 981 р., відвоювавши її в поляків; згодом Ярослав Мудрий повернув ці тимчасово втрачені землі під владу київського князя.

Володимир Великий підкорив землі ятвягів на балтійському напрямку; згодом Ярослав Мудрий здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, балтійсько-фінських племен (ями, чуді) та заснував місто Юр’їв над Чудським озером.

Також на картосхемі стрілками  позначено напрямки походів князів: Володимира  – на Корсунь 988 р., Ярослава – на Візантію 1043 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Виявом залежності східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Русі-України було збирання з підлеглого населення данини у формі натурального оброку (хутро, мед, зерно тощо).

Збирання данини князем із дружиною (військом) називали полюддям (ходінням по людях).

Спроба повторного стягнення данини київським князем Ігорем 945 року стала свідченням відсутності в Київській державі впорядкованої податкової системи. Такі дії князя викликали невдоволення деревлян і призвели до його загибелі.

Після деревлянського повстання княгиня Ольга регламентувала обсяг данини (уроки) і визначила пункти для її збирання (погости), відмовившись від полюддя.

Правильна відповідь – А.