ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривках зі «Щоденника» Євгена Чикаленка описано події Української революції 1917–1921 рр.

1. В уривку описано події початку лютого 1919 р., коли під час другої радянсько-української війни війська Директорії УНР під натиском більшовицьких сил були змушені залишити Київ. Вінниця стала тимчасовою столицею УНР (тут працювали уряд та міністерства), а у Фастові Симон Петлюра, як Головний Отаман, розгорнув свій штаб для керування обороною та подальшим відступом. (А) 
2. В уривку змальовано критичну ситуацію для білогвардійських військ Денікіна під Києвом під час наступу Червоної армії та українських повстанських загонів у листопаді 1919 р. (В)
3. В уривку йдеться про укладення Варшавської угоди у квітні 1920 р., згідно з якою Симон Петлюра, в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу в боротьбі з більшовиками, погодився віддати полякам Галичину і Західну Волинь. (Б)
4. В уривку розповідається про розгром армії Врангеля обʼєднаними силами Революційно-повстанської армії України Нестора Махна та Червоної армії. (Г)

Восени 1920 р. залишки білогвардійських військ евакуювалися морем із Криму до Туреччини та Болгарії.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Картина Івана Труша «Портрет Лесі Українки» – 1900 р. Твір, виконаний у характерній імпресіоністичній манері, вважають одним із найкращих прижиттєвих зображень поетеси. (Б)
2. Картина Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі» – 1902–1903 рр. У цьому полотні художник майстерно поєднує елементи імпресіонізму з реалістичним підходом до портретного живопису. (В)
3. Естамп (літографія) Василя Касіяна «Карпатська мати» – 1923 р. Графіка із зображенням гуцульської жінки в традиційному середовищі вирізняється експресивним стилем і глибоким психологізмом. (А)
4. Одна з найвідоміших робіт Василія Тропініна − «Дівчина з Поділля». Чистоту й святковість образу на картині підтримує відтворений з особливою любов’ю національний стрій дівчини. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Одним із головних джерел валютних надходжень для індустріалізації в радянській Україні був експорт зерна, отриманого через примусову колективізацію та «ножиці цін» – штучне завищення цін на промислові товари та заниження на сільськогосподарські.

Агітаційний плакат «Ударний збір – більшовицькому врожаю» був ідеологічним складником сталінської політики суцільної колективізації та хлібозаготівельних кампаній початку 1930-х років в СРСР. Заклик до «ударних» темпів збору врожаю  фактично означав повне вилучення зерна у селян для потреб держави та експорту. Подібні заклики супроводжували репресіями, розкуркуленням і вивезенням продовольства, що стало причиною штучного голоду 1932–1933 рр. – Голодомору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На портретах зображено:

А Михайла Драгоманова, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча. За «політичну неблагонадійність» його звільнили з посади викладача Київського університету. Після звільнення він виїхав до Женеви, де заснував першу вільну українську друкарню та видавав журнал «Громада»

Б Володимира Антоновича, історика, археолога, етнографа, лідера Київської громади

В Миколу Лисенка, композитора, хорового диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча

Г Миколу Костомарова, засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато замальовок, ескізів, етюдів, начерків та малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна». Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб з проханням допомогти йому.

У кінці 1844 року в Петербурзі вийшов єдиний випуск видання «Живописна Україна» із шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».

Репродукцію офорта «Дари в Чигирині 1649 року» («Дари Богданові й українському народові») позначено буквою А.

Темою гравюри був фатальний для України вибір, унаслідок якого вона згодом потрапила в залежність від Московії.

На передньому плані зображено послів: турецького, польського і російського, що чекають на прийом у Хмельницького з подарунками для гетьмана й козацького війська. Три фігури послів є своєрідними метафорами трьох варіантів вибору для України.

На другому плані малюнка зображено козацьку раду, гетьмана, а поряд – Богуна з розведеними руками, бо саме він був проти єднання із царем московським.

До офорта є підпис: «Одначе рада (оприче славного лицаря Богуна) присудила єднать Царя Московського».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

А Спасо-Преображенський собор (м. Чернігів) – 1036 р.

Б Софійський собор (м. Київ) – перша половина XI ст.

В Князя Романа Мстиславовича було поховано, за однією з версій, в Успенському соборі (м. Володимир) на Волині – усипальниці галицько-волинських князів, яку 1160 р. побудував його батько Мстислав.

Г Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря (м. Київ) – 1108–1113 рр.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Терміни відображають ключові етапи радянської історії України.

А Відбудова – процес відновлення країни після Другої світової війни (1945–1953 рр.).

Г Реабілітація – заходи з виправдання та відновлення прав жертв сталінських репресій у період десталінізації (1953–1964 рр.).

В Розвинений соціалізм – ідеологічна концепція періоду загострення кризи радянської системи (1964–1985 рр.).

Б Гласність – основний компонент політики перебудови (1985–1991 рр.).

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

В Агітаційний плакат «Жінки йдіть у ради, комнезами, кооперацію!» був частиною кампанії із залучення жінок до громадсько-політичного життя в період нової економічної політики (1921–1928 рр.). На плакаті є напис кооперація (форма добровільного об'єднання дрібних виробників і споживачів), що була одним із ключових елементів непу.

Г Плакат «Делегатко, робітнице, ударнице, у боях за переможне завершення... будь у перших лавах!» змальовує образ ідеальної радянської жінки 30-х років XX ст., яка перевиконує пʼятирічний план або встановлює виробничий рекорд.

Пропаганда активно формувала культ жінки-трудівниці, адже з початком індустріалізації держава потребувала масової робочої сили.

Б Плакат «Більше хліба для фронту та тилу! Зібрати врожай повністю!» – приклад наочної агітації, спрямованої на максимальну мобілізацію зусиль, переважно жінок, у зборі врожаю, щоб забезпечити продовольством армію та тил під час німецько-радянської війни (1941–1945 рр.).

А Плакат «Відбудуймо на славу!» – це зразок радянської агітаційної графіки періоду повоєнної відбудови (1945–1953 рр.).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Б Галицькі змовники-бояри 1340 року отруїли останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава, тож на запрошення місцевих бояр волинським князем став Любарт – син Великого князя Литовського, утвердивши тим самим литовську династію Гедиміновичів у Волинському князівстві.

А На річці Сині Води 1362 року відбулась битва між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда та військом монголів, перемога у якій дала змогу остаточно приєднати Київщину, Поділля, Чернігово-Сіверщину до Литовської держави.

Г Київське князівство було ліквідовано 1471 року після смерті князя Семена Олельковича й перетворено на воєводство на чолі з намісником, який перебував у підпорядкуванні Великого князя Литовського.

В Союзне військо Великого князівства Литовського і Королівства Польського, очолюване князем Костянтином Острозьким, 1514 року під Оршею розбило армію Московського князівства.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

1. У період відлиги радянське керівництво здійснило спробу лібералізації суспільно-політичного життя, складниками якої були розвінчання культу особи Сталіна й десталінізація – поступова відмова від крайніх проявів сталінського тоталітарного режиму. У доповіді М. Хрущова на XX зʼїзді КПРС 1956 року прозвучала критика Сталіна та його найближчого оточення, а не системних злочинів комуністичного режиму (Д).
2. Частина української інтелігенції, не згодна з офіційною ідеологією і порядками, заклала основи дисидентського руху, учасники якого виступали за дотримання свободи совісті, слова й пересування, демократизацію, правову державу, громадянське суспільство, право націй на самовизначення тощо. Українське дисидентство мало виражене національно-визвольне забарвлення й використовувало ненасильницькі методи боротьби: поширення «самвидаву», відкриті листи-протести, створення правозахисних груп як-от Українська Гельсінська група (Г).
3. У період відлиги під впливом лібералізації суспільного життя виділилася плеяда творчої молоді – шістдесятники, які прагнули вийти за межі соціалістичного реалізму і своєю творчістю сприяли піднесенню національної свідомості, відродженню української мови, культури тощо (В).
4. Після смерті Й. Сталіна було запущено процес реабілітації, який передбачав заходи з виправдання та відновлення прав жертв сталінських репресій, зокрема, народів, виселених із Криму 1944 року (А).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

1. Кирило Трильовський – громадсько-політичний діяч Галичини, засновник патріотичної руханково-пожежної організації «Січ», члени якої займалися не лише спортивно-оздоровчою діяльністю, але й просвітництвом у середовищі галицької молоді (Д).
2. Кость Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, очільник Головної української ради, голова Державного секретаріату (уряду) ЗУНР (А).
3. Дмитро Донцов – лідер Союзу визволення України, ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, що ідейно сформував і загартував  покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках (В).
4. Євген Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців – однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР, лідер Української військової організації (УВО), перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН) (Б).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Після придушення польського (Листопадового) повстання 1830–1831 рр. царський уряд ухвалив рішення розформувати Кременецький єзуїтський колегіум і на його базі створити Імператорський університет у Києві. Урочисто відкритий у день рівноапостольного князя Володимира заклад мав сприяти імперській політиці русифікації населення Правобережжя. Однак Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні. Адже його викладачі та студенти часто були активними учасниками нелегальних груп й організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму (В).
2. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Д).
3. Криза феодально-кріпосницької системи, поширення західноєвропейських ідей Просвітництва, відсутність громадянських свобод – це чинники, які активізували опозиційні рухи у Російській імперії на початку ХІХ ст. Під впливом французько-російської війни 1812 року та закордонних походів російської армії в середовищі військовиків виникли таємні революційні організації, серед яких – Південне товариство. Його члени під гаслами ліквідації самодержавства, скасування кріпацтва, встановлення республіканського ладу підняли повстання Чернігівського полку, яке тривало з 29 грудня 1825 р. до 3 січня 1826 р. (Г).
4. Одним із найвагоміших здобутків громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» стало видання 1837 року першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної та духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної та національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання (А).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

1. Гайдамака – народний повстанець на Правобережній Україні у складі Речі Посполитої, учасник визвольного руху XVIII ст. проти польсько-шляхетського гніту (В). 
2. Зимівник – хутірське господарство запорозьких козаків за межами Січі у XVI–XVIII ст., де вони займалися скотарством, землеробством, бджільництвом та іншими промислами (А).
3. Коліївщина – наймасштабніше національно-визвольне повстання гайдамаків 1768 року на Правобережній Україні проти гноблення українського населення польською шляхтою та євреями-орендарями (Г).
4. Паланка – адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького низового за часів Нової Січі (Б).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.