ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

А Військо Богдана Хмельницького у травні 1648 р., за підтримки татарської кінноти, під Жовтими Водами здобуло свою першу перемогу над армією Речі Посполитої.

Б Зборівська битва між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким з одного боку й польською армією під командуванням короля Яна II Казимира – з другого відбулася у серпні 1649 р. Козаки здобули блискучу перемогу. Однак кримський хан, союзник Хмельницького, вступив у сепаратні переговори з королем і змусив гетьмана до мирної угоди.

Г Битва під Берестечком у червні 1651 р., яка закінчилась поразкою війська Хмельницького, стала однією з найзапекліших і наймасштабніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Зазнавши великих втрат, гетьман був змушений підписати з поляками Білоцерківський мирний договір, який значно обмежував його повноваження й автономію підконтрольних йому територій.

В У битві неподалік гори Батіг у червні 1652 р. зійшлися українсько-татарське і польське війська. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент. Ця перемога дозволила Богдану Хмельницькому відновити дипломатичні позиції, відмовитися від Білоцерківського договору та продовжити розбудову Української держави.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Становлення України як незалежної держави.

1. В уривку наведено слова Володимира Івасюка, композитора та співака, який зробив українську естраду відомою на весь світ. Йому часто радянські функціонери дорікали, що він  пише тільки українське. Влада сподівалася, що популярний композитор вірно служитиме системі. Але Івасюк був безкомпромісним – відмовлявся писати російською мовою та прославляти режим. Автор «Червоної рути» та інших хітів загинув за невстановлених обставин, а його похорон став своєрідним актом непокори свідомих українців. (В) 

2. Вислів Любомира Гузара, Патріарха Української Греко-Католицької Церкви, відображає принцип відокремлення церкви від політичної влади, наголошуючи на духовному характері її покликання. (Г)

3. Ця цитата належить першому космонавтові незалежної України Леоніду Каденюку. Вона описує епізод під час його космічного польоту на американському шатлі «Колумбія» у листопаді-грудні 1997 р., коли Гімн України двічі звучав у космосі. (А) 

4. Слова належать Мустафі Джемілєву, дисиденту, політичному в’язню часів радянського режиму. Його називають «голосом кримських татар», оскільки саме Джемілєв в СРСР почав публічно говорити про утиски кримських татар: депортації, репресії, та заборону повертатися на батьківщину. (Б)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. «Чортківська офензива» червня 1919 р. – найуспішніша наступальна операція Української Галицької армії на завершальному етапі польсько-української війни. (В)

УГА звільнила Чортків – важливий вузол комунікацій, утворивши пролом в обороні противника. Поляки відступили на 120 км і готувалися боронити Львів, однак брак зброї та боєприпасів завадив українцям розвинути успіх.

2. Загибель біля села Базар українських вояків і поразка Другого «Зимового походу» Армії УНР 1921 р. вважають завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1917–1921 рр. Листопадовий рейд було організовано на територію України, окуповану більшовиками, з метою підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання. В результаті нерівного бою 17 листопада на Житомирщині понад 400 вояків загинули, 537 потрапили в полон. А 361 із них після допиту більшовики розстріляли та порубали шаблями під Базаром. (Д)

3. Бій під Крутами відбувся під час Першої більшовицько-української війни в січні 1918 р. біля залізничної станції, за 130 км на північний схід від Києва. Затримавши ворога на чотири дні, герої Крут дали змогу укласти Берестейський мир, що означав міжнародне визнання української незалежності. (Б)

4. За умовами Варшавської угоди 1920 р. Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою; УНР відмовлялася від частини Полісся, Західної Волині й Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя; українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії. (Г)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

1. Скориставшись хитким становищем Речі Посполитої, 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили її Перший поділ, унаслідок якого Галичину було приєднано до володінь австрійських Габсбургів. (А)

2. Емський указ імператора Олександра II 1876 р., був інструментом для нищення українського культурного та наукового життя. Його наслідком стало закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який влада вважала осередком «українофільства» та сприймала як загрозу для цілісності імперії через українськознавчі дослідження його членів. (Д)

3. Під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів, враховуючи настрої селян, змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: в Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп. (Б) 

4. Революція 1905–1907 рр. у Російській імперії стала першим масштабним досвідом легальної політичної боротьби для українців Наддніпрянщини. Маніфест 17 жовтня 1905 р., підписаний Миколою II під тиском загального страйку, змусив самодержавство піти на демократичні поступки, що дозволило вперше видавати українську пресу (газети «Хлібороб», «Рада»), легалізувати партії та мати парламентське представництво в Державній Думі. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

1. В уривку окреслено територію Війська Запорозького (Гетьманщини), яка обмежувалася землями Київського воєводства (натомість у Брацлавське та Чернігівське знову могла повернутися польська шляхта), а також вказано чисельність козацького реєстру (двадцять тисяч) відповідно до умов Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Попри такі обмеження, укладення угоди забезпечило можливість Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій та ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави. (Б)

2. В уривку визначено територію Війська Запорозького – козацької автономії у межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, а також вказано чисельність козацького реєстру (сорок тисяч) відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р. Договір став наслідком успішного, але виснажливого для козаків першого етапу Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., і був тимчасовим компромісом між королем Речі Посполитої Яном II Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким. (А)

3. Ця цитата описує основну умову Гадяцького договору – створення Великого Князівства Руського у складі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств як рівноправного субʼєкта Речі Посполитої (разом із Короною Польською і Великим князівством Литовським). (В) 

4. «Вічний мир» 1686 р. між Московським царством і Річчю Посполитою закріпив поділ України між двома монархіями. В уривку наведено ключову відмінність цієї угоди від Андрусівського перемирʼя 1677 р. – Запорозька Січ мала перебувати під владою Московії. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Творення нової України.

Автор політичної карикатури художніми засобами висвітлює роль України як «щита Європи» у протистоянні агресії Російської Федерації після повномасштабного вторгнення її військ на територію нашої держави 24 лютого 2022 р.

Дамба з написом «UKRAINE» уособлює Україну, яка стримує ворожий натиск. Тріщини на дамбі вказують на надзвичайне навантаження та виклики, з якими стикається країна, захищаючи свою територію.

Літеру Z, новий тоталітарний символ, автор наклав на червоний прапор. Це відображає суть рашизму – поєднання імперських амбіцій сучасної Росії з ностальгією за радянським тоталітарним минулим.

Прапор Європейського Союзу, установлений біля міста по інший бік дамби, підкреслює, що мирним життям країни ЄС завдячують українському спротиву агресії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Одночасно зі Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р., на якому 90,32 % громадян підтримали Акт проголошення незалежності України, було обрано Президента України на альтернативній основі. Ним став Леонід Кравчук, який у першому турі отримав 61,59 % голосів.

Другий результат на виборах Президента здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27 %), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49 %). Загалом балотувалися шість кандидатів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

На фото зображено Василя Симоненка й Василя Стуса – представників руху «шістдесятників».

«Шістдесятництво» – це культурний феномен, що об’єднував молоду українську інтелігенцію, яка своєю творчістю сприяла піднесенню національної свідомості, відродженню української мови, культури тощо.

Симоненко і Стус сповідували нові, відмінні від офіційної комуністичної ідеології погляди, а їхня творчість стала символом спротиву тоталітаризму.

Через цензуру лише самвидав, непідконтрольний державі спосіб поширення забороненої літератури, був для них способом донести правду до читацької спільноти.

За життя Симоненка вийшли лише збірка «Тиша і грім» і казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Інші його твори розповсюджували через самвидав.

Стус таким способом поширював не лише поезію, а й відкриті листи, петиції та правозахисні документи.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На картосхемі зілюстровано динаміку чисельності населення за регіонами України в період між 1939 та 1959 роками.

Зниження чисельності населення в Центральній і Північній Україні (-7,2 %) зумовлено величезними людськими втратами під час Другої світової війни та повоєнного голоду.

Зростання чисельності населення у Східній та Південній Україні (+22,8 %) відбувалося насамперед унаслідок швидкої відбудови важкої промисловості в повоєнні роки та завдяки припливу робочої сили з інших республік СРСР.

В процесі відбудови радянське керівництво використало довоєнну модель розвитку народного господарства, в основі якої був пріоритетний розвиток базових галузей важкої промисловості внаслідок нещадної експлуатації сільського господарства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Хайтарма» («Повернення») – це історична драма режисера Ахтема Сеітаблаєва про депортацію кримськотатарського народу 1944 р.

Стрічка ґрунтується на реальних подіях і розповідає про трагедію крізь призму життя національного героя, льотчика Амет-Хана Султана, роль якого виконав сам Сеітаблаєв.

Радянська влада звинуватила кримських татар у зраді та співпраці з нацистами. За наказом із Москви бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на Кримському півострові, і вислали його у віддалені райони Радянського Союзу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 р. ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація стала засобом утвердження радянської влади й залучення місцевих кадрів до управління, унаслідок чого було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату.

Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Вислів «Він нас графічно "українізував"…» стосується Георгія Нарбута – видатного українського художника-графіка, який створив унікальний візуальний стиль Української революції 1917–1921 рр., що базувався на народних мотивах, стародруках, козацькій геральдиці, традиціях українського бароко. Він розробив ескізи грошових знаків, поштові марки, проєкти державних печатки та герба.

Ілюстрація Нарбута до «Енеїди» Івана Котляревського «Еней та його військо» (1919 р.) – шедевр українського графічного мистецтва (позначено буквою А).

У своїй роботі він зобразив Енея та троянців як козацьке військо, поєднавши античний сюжет із національним колоритом.

Б картина Марії Примаченко «Гороховий звір» – 1971 р.

В картина Миколи Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» – 1931 р.

Г картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» – 1955 р.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Початок Української революції.

Плакат-банер соціальної рекламної кампанії Українського інституту національної пам’яті під назвою «100 років боротьби Української революції» присвячено Миколі Міхновському, адвокату, ідеологу самостійницької течії в українському русі початку XX ст., автору «Самостійної України» – програми Революційної української партії, засновнику Української народної партії, для якої написав мініфест «10 заповідей УНП».

Міхновський під час Української революції одним із перших почав обстоювати ідею формування власних збройних сил: заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Активну пропагандистсько-просвітницьку діяльність під час Першої світової війни українські січові стрільці (УСС) провадили в Галичині. Її було спрямовано на пробудження національної свідомості населення, яке тривалий час перебувало під владою Габсбургів, та підготовку ґрунту для відновлення української державності.

Культурницьким осередком стрілецтва – Пресовою Кватирою – було налагоджено видавничу справу (часопис «Вістник Пресової Кватири», сатиричні журнали, фотоальбоми, інформаційні бюлетені тощо).

Стрільці засновували та відновлювали українські школи, осередки товариства «Просвіта», читальні та бібліотеки; організовували патріотичні концерти, театральні вистави; допомагали селянам у польових роботах. Члени «Артистичної горстки» створювала листівки й плакати, які популяризували ідею боротьби за Українську державу.

Пропагандистсько-просвітницька діяльність УСС у Галичині в 1914–1918 рр. стала фундаментом для національного відродження регіону.

Правильна відповідь – Б.