ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – Куруківська угода.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якому самі собі оберуть», «реєстр …6 тисяч», «1000…козаків…місять перебувати на Низу. . . » – чітко вказують на те, що джерелом, яз якого наведено уривок, є Куруківська угода 1625 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – україно-московський договір.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ґвалтом взяли присягу», «нерадо прийнявши московитів… не присягали, і присягати не хочуть», «швидше помруть, ніж будуть присягати московському царю» – чітко вказують на те, що в уривку джерела описана реакція населення на україно-московський договір.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду Руїни.

У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово-політичною силою. У період з 1667 р. (Андрусівське перемир’я) по 1686 р. (Вічний мир) вона формально перебувала під подвійним управлінням московського царя і польського короля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій часів Руїни. У результаті Чигиринських походів 1677–1678 рр. турецькі війська встановили контроль над Правобережною Гетьманщиною.

«Великий згін» – насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну (Гетьманщину), зорганізоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр. з метою позбавлення політичних противників соціальної бази і знелюднення території, яка переходила під управління Османської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних процесів соціально-економічного розвитку періоду гетьманства І. Мазепи.

У цей час козацька старшина, наслідуючи шляхту, перетворилася на великих землевласників і стала активно застосовувати щодо селян, які проживали на їх землях, методи позаекономічного примусу, фактично відновивши панщину.

Гетьман І. Мазепа, з одного боку, щоб задовольнити прагнення старшини, а з іншого боку, щоб не допустити зловживань, які можуть призвести до соціального вибуху, узаконює в 1701 р. панщину в розмірі два дні на тиждень. Така соціальна політика не сприяла популярності гетьмана серед широких верств суспільства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття/термін.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Гонта», «приборкання заворушень хлопів» – чітко вказують на події Коліївщини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних економічних процесів першої половини ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей лише варіант А відповідає умові завдання.

Промисловий переворот на українських землях у складі Російської імперії розпочався у 1830–1840-і рр.

Кооперативний рух зародився у 1860-ті рр.

Перша залізниця була прокладена у 1865 р. між Одесою і Балтою.

Фільваркове господарство з’явилося ще у ХVІ ст.

Відповідь – А.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено автопортрети Тараса Шевченка в різні роки його життя. Саме портрет під літерою Г був створений митцем відразу після викупу його з кріпацтва. Інші портрети були створені у більш зрілому віці: за часів перебування у Петербурзі і в засланні. До того ж знання портретного зображення під літерою Г передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність «Руської трійці».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «книжечку, написану руською і надруковану… в Буді у 1837 р. під назвою «Русалка Дністровая» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці».

Відповідь – А.