ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Ми боремося за самостійну Україну...», «Методи досягання цієї мети – мирні, конституційні», «Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону» – указують на програмовий документ Української рабітничо-селянської спілки, одним з засновником якої був Левко Лук'яненко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

У цьому випадку наведені значки, які використовувалися для відзначення активістів з реалізації кукурудзяної кампанії, яка була ініційована першим секретарем ЦК КПРС Микитою Хрущовим. Це була одна з «надпрограм» М. Хрущова, яка мала забезпечити вирішення продовольчої проблеми в СРСР і дати змогу «Догнати і перегнати США». На це вказують написи та зображення на значках.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Слова-маркери – «Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище як «лисенківщина».

«Лисенківщина» – термін, який застосовується для позначення явища засилля проходимців у науці. Назва походить від прізвища академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ дав початок до переслідування вчених-генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напрямку науки в СРСР.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Акт капітуляції Японії було підписано 2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на американському лінкорі «Міссурі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Зазначених у документі заходів було вжито на території Криму після депортації кримськотатарського, болгарського, грецького, вірменського на іншого населення.

Документ створено з метою відновлення господарської діяльності в регіоні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Подано уривок постанови Державного комісаріату оборони СРСР. 

Зазначених у документі заходів було вжито на території Криму після депортації кримськотатарського, болгарського, грецького, вірменського на іншого населення. Документ створено з метою відновлення господарської діяльності в Криму.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

У цьому випадку подано уривок постанови ДКО СРСР.

Слова-маркери, що містить уривок, – «передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями», «наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками» – дають змогу визначити, що документ створено у 1944 р. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізувати зміст історичного джерела. Слова маркери – «осадження», «Східні креси», «1921,1922 р….» – указують на політику, яка здійснювалася у 1920-1930-ті рр. у Польщі.

Осадництво – процес заселення польськими поселенцями (переважно відставними військовими) етнічних українських і білоруських земель у ІІ Речі Посполитій (1918–1939 рр.) з метою їх колонізації та асиміляції місцевого населення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Стахановський рух – форма соціалістичного змагання, започаткована в 1935 р. шахтарем Олексієм Стахановим, який з помічниками за одну зміну добув 102 т вугілля при нормі 7 т. Повсюдне упровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту проте призвело до збільшення робітничих норм і посилення експлуатації працівників.

Відповідь – А.