ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань подій, пов’язаних з діяльністю народовців.

Народовці – це представники, однієї з течій українського руху в Галичині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Спочатку їх діяльність мала культурницький характер, а згодом вони перейшли до політичної боротьби і заснували одну з найвпливовіших у Галичині українських політичних партій – Українську народно-демократичну партію. За часів культурницької діяльності, щоб поширити свій вплив і сприяти просвіті народу у 1868 р. заснували товариство «Просвіта».

Відповідь – – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Чернівецький університет було відкрито у 1875 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання має на меті перевірку знань основних фактів біографії великих київських князів.

Олег об’єднав північні та південні руські землі, захопивши Київ у 882 р.

Святослав у 964-966 рр. здійснив похід, розгромивши Хозарський каганат.

Володимир Великий після хрещення Русі заклав Десятинну церкву і для її зведення запровадив перший постійний податок – десятину.

Ярослав Мудрий уклав перший кодифікований звід руських законів – «Руська правда».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «війська реєстрового… двадцять тисяч», «має бути зареєстроване у воєводстві Київському» – чітко вказують на умови Білоцерківського договору (1651 р.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького», «Київському, Брацлавському воєводстві» – чітко вказують на умови Зборівського договору (1649 р.).

Ключові в джерелі № 3 словосполучення-маркери – «Україна… знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського», – чітко вказують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «Київ має залишати на стороні… царської величності», «козаки, що. . на Січі… мають бути у володінні… царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» (1686 р.).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

Наслідком російсько-турецької війни 1806–1812 рр. було включення Бессарабії до складу Російської імперії

Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. призвела до ліквідації Задунайської Січі

Кримська війна 1853–1856 рр. створила передумови скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій. У цьому випадку треба визначити послідовність подій, пов’язаних з монгольською навалою на руські князівства.

Облога та розорення Києва військом хана Батия відбулась у 1240 р.

Битва русько-половецьких військ з монголами на р. Калка – у 1223 р.

Розорення монголами Переяслава та Чернігова сталася у 1239 р.

Галицько-Волинську державу монголи спустошили у 1240–1241 рр.

Відповідь: БВАГ.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «М. Голіцин», «вдруге з російськими військами ходили в Крим», «приєднався гетьман І. Мазепа з козаками» – чітко вказують на події Другого кримського походу 1687 р.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «поляки удалися до трактатів з росіянами», «Андрусів», «відступивши росіянам на тринадцять років» – чітко вказують на Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою і Московією 1667 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «гетьман І. Виговський», «Сосновка. . переправа», «велике царське військо князя Ромадановського», «бій великий був», «хан з Ордами з Торговиці рушив», «багато царських людей полягло» чітко вказують на перебіг битви під Конотопом 1659 р., де було розгромлено військо московського царя.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «(турчин) постановив… розорити війною Чигирин», «Юрій Хмельницький», «Чигирин з усією Україною схилити під турецьку владу» – чітко вказують на події Чигиринських походів турецьких військ 1677, 1678 рр.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання має на меті перевірку знань основних віх діяльності галицько-волинського князя Романа Мстиславовича, який правив у 1168–1205 рр. у Новгородському, Волинському, Галицькому та Київському князівствах.

Серед запропонованих варіантів відповіді характеризують діяльність князя такі:

об'єднав галицькі і волинські землі (1199 р.);

проводив активну зовнішню політику;

був фактичним володарем Київського і Переяславського князівств (у 1203–1205 рр.).

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду гетьманства І. Мазепи.

Перехід гетьмана І. Мазепи на бік швецького короля Карла ХІІ як реакція на антиукраїнську політику московського царя мав далекосяжні наслідки для Козацької держави.

Цар Петро І для приборкання виступу здійснив такі заходи:

влаштував вибори нового гетьмана – І. Скоропадського;

знищив гетьманську резиденцію Батурин з усіма мешканцями (1708 р.);

зруйнував Чортомлицьку Січ (1709 р.) як покарання січовиків на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнком за підтримку повстання гетьмана І. Мазепи.

Відповідь: 4, 6, 7