ТЕМА: Стародавня історія України

Зображена на фото монета ілюструє господарське життя мешканців грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Такі монети, з колосом пшениці написами грецькою мовою, свідчать про розвинені торговельні відносини грецьких колоністів з місцевим населенням, зокрема скіфами.

Грецькі міста-держави, розташовані на узбережжі Чорного моря (наприклад, Ольвія, Херсонес), були центрами торгівлі. Господарська діяльність держав була тісно пов’язана з землеробством, особливо з вирощуванням та експортом зернових культур.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Подія, описана в уривку, відбулася у 1036 р.

Уривок описує перемогу князя Ярослава над печенігами, що відбулася в 1036 році під Києвом. Ця битва стала вирішальною і завдала печенігам нищівної поразки, після якої вони перестали бути серйозною загрозою для Київської Русі. На честь цієї перемоги Ярослав Мудрий заклав Софійський собор.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

За Червенські міста великі князі київські вели боротьбу з Польщею.

Червенські міста (або Червенська Русь) — це група міст на заході сучасної України та південному сході Польщі (включно з містом Червен), які мали важливе стратегічне та торговельне значення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Ця пам’ятка архітектури є прикладом галицької школи давньоруського зодчества.

На фото зображена Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича, яка була зведена у ХІІ ст. Церква поєднує в собі романський і візантійський стилі і зведена з місцевих матеріалів – тесаного каменю. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Події, описані в документі (Любецький з’їзд), належать до періоду політичної роздробленості.

Цей літописний уривок, оповідає про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович].....зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Головний принцип, ухвалений на з'їзді — "Кожен хай держить отчину свою" — юридично закріплював розподіл Київської Русі на окремі спадкові князівства. Цей принцип чітко ознаменував перехід до політичної роздробленості, коли єдина держава почала розпадатися на фактично незалежні володіння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Наведене в джерелі рішення було ухвалено на князівському з’їзді.

На це вказують такі слова: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]...зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Цей захід, що відбувся у 1097 році, відомий як Любецький з’їзд, який закріпив принцип "Кожен хай держить отчину свою" і був спробою припинити міжусобиці та об'єднатися проти половців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Одним із наслідків ухваленого рішення було зміцнення самостійності удільних князівств.

В літописному уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова: «Прибули.....зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Наслідком цього рішення стало те, що князі у своїх "отчинах" (вотчинах) почувалися повноправними, спадковими господарями. Це значно зміцнило їхню самостійність і прискорило процес феодальної (політичної) роздробленості.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Розширення володінь Великого князівства Литовського до узбережжя Чорного моря пов’язано з діяльністю князя Вітовта.

Саме за часів правління великого князя Вітовта (1392–1430 рр.) Велике князівство Литовське (ВКЛ) досягло піку своєї могутності та найбільших територіальних розмірів.

Вітовт здійснив ряд успішних походів проти татар, що дозволило йому встановити контроль над територіями між Дніпром і Дністром аж до самого Чорного моря.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Історичний діяч Б, з іменем якого пов’язано заснування першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи, – це князь Василь-Костянтин Острозький.

Ця школа відома як Острозька академія (заснована у 1576 р. в місті Острог).

На базі Острозької академії діяв культурно-освітній гурток, і була відкрита Острозька друкарня, де Іван Федоров видав знамениту Острозьку Біблію (1581 р.).

Відповідь – Б.