ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

В умові завдання йдеться про громадівський рух, який розгортався передусім у Наддніпрянській Україні. Таким чином, поняття москвофіли і народовці відпадають, адже вони характеризують суспільний-політичний рух українських земель Австро-Угорської імперії. Залишаються варіанти А та В.

Якщо учасники зовнішнього незалежного оцінювання розуміють значення терміна «радикал» і обізнані з діяльністю громадівців, то виберуть правильну відповідь – українофіли.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одна з надважливих реформ, здійснених у Російській імперії 1861 року – скасування кріпосного права. Таке скасування дало можливість селянам обирати шляхи свого існування. Вони могли або залишатись у селі, виконувати оброк і називатись тимчасовозобов’язаними; або брати довгостроковий кредит, домовлятися з поміщиком, купувати землю і таким чином бути на ній господарем; або ж іти до міста й працювати на фабриці чи заводі. Знаючи про ці можливості селян, доходимо висновку про соціальне розшарування селянства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Історичні діячі Василь Каразін та Михайло Максимович діяли, працювали, творили на українських землях Російської імперії.

Отже, варіанти відповідей А та Б не є коректними.

Залишаються ще два варіанти. Тут достатньо пригадати діяльність хоча б одного. Василь Каразін – ініціатор заснування Харківського університету, Михайло Максимович – науковець, котрий був першим ректором Київського університету.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Учасникові треба володіти інформацією про регіони українських земель і знати, де розташовані регіони, про які йдеться в основі завдання.

Після розпаду Речі Посполитої Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття в різний час переходять до Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Кошовим отаманом Січі, про яку йдеться в уривку (Задунайської Січі), був Йосип Гладкий.

Йосип Гладкий – видатна і суперечлива постать в українській історії, останній кошовий отаман Задунайської Січі, який відіграв ключову роль у поверненні частини козацтва з-під турецької влади під російське підданство.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Створення Задунайської Січі було прямим наслідком агресивної політики Російської імперії щодо козацтва:

У червні 1775 року російські війська під командуванням генерала Текелія за наказом Катерини II оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

Близько 5 тисяч козаків таємно вийшли на човнах у гирло Дунаю. На землях, підконтрольних турецькому султану, вони заснували Задунайську Січ, зберігши там традиційний устрій, описаний у вашому документі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Наведений уривок описує внутрішній устрій та умови служби козаків на Задунайській Січі.

Задунайська Січ — це військово-державна організація українських козаків, що існувала в 1775–1828 роках на землях Османської імперії (у гирлі Дунаю) після руйнування російськими військами Нової (Підпільненської) Січі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У 1783 році указом імператриці Катерини II кріпосне право було остаточно й юридично закріплено на Лівобережжі, що перебувало під владою Російської імперії.

Селянам Лівобережжя та Слобожанщини було повністю заборонено переходити від одного землевласника до іншого. Кожен мав залишатися там, де був записаний під час останньої ревізії (перепису).

Відповідь – А.

Предметна фахова комісія з історії України встановила, що це завдання не має правильної відповіді, оскільки замість фото Георгіївської церкви Видубицького монастиря (м. Київ) наведено фото собору Святої Великомучениці Катерини (Катерининська церква) в м. Чернігові, та рекомендувала Українському центру оцінювання якості освіти зарахувати за це завдання всім учасникам тестування по одному тестовому балу.

Звертаємо вашу увагу на те, що в Переліку пам’яток архітектури є саме Георгіївська церква Видубицького монастиря.