ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Укладення Віленського перемир’я спонукало гетьмана Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у війні з Річчю Посполитою.

Віленське перемир'я було укладене в жовтні 1656 року між Московським царством та Річчю Посполитою, що призвело до припинення між ними бойових дій.

 Вже у грудні 1656 року Гетьманщина уклала Раднотський договір та вступила у військовий союз зі Швецією та Трансільванією (князь Дьордь II Ракоці) з метою спільного поділу Речі Посполитої.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

В уривку йдеться про соціально-економічну причину Національно-визвольної війни.

Соціально-економічні причини охоплюють: посилення панщини, обезземелення, свавілля орендарів і зростання податків, що призвело до масового невдоволення серед селян, міщан та частини козацтва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Метою ухвалення цитованого документа, відомого як «Пункти для заспокоєння руського народу» (1632 р.), було зняти гостроту міжконфесійного протистояння в суспільстві.

 В умовах тривалого й гострого конфлікту між прихильниками Православної (неуніати) та Греко-католицької (уніати) церков, який виник після Берестейської унії 1596 року, влада пішла на поступки:

• Легалізація Православ'я: Документ вперше після 1596 року офіційно визнав існування православної церкви в Речі Посполитій.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Прочитаний фрагмент історичного документа увійшов в історію під назвою «Пункти для заспокоєння руського народу».

«Пункти для заспокоєння руського народу» (1632 р.) – це постанова сейму Речі Посполитої, прийнята після смерті короля Сигізмунда III Вази, яка юридично відновила права православної церкви в Речі Посполитій, що були втрачені після Берестейської унії 1596 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Подія, що відбулася в 1556 році в історії України, це заснування першої відомої Січі на острові Мала Хортиця.

Це пов'язано з діяльністю князя Дмитра Вишневецького (Байди), який побудував тут укріплення. Це вважається прототипом Запорозької Січі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Загальна назва міського уряду, що набула поширення на початку XIV ст. в українських містах, де функціонувало міське самоврядування, – це «магістрат».

Магістрат — це назва органу міського самоврядування (міського уряду), який діяв у містах на основі Магдебурзького права або іншого міського права. Його поширення в українських містах припадає на XIV–XV ст.

Відповідь – Г.

Спільним у правлінні князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича було приборкання боярської опозиції.

Боротьба з могутнім і свавільним галицьким боярством була наріжним каменем політики обох князів для зміцнення централізованої князівської влади та збереження єдності Галицько-Волинської держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

На картосхемі відображено основні напрямки завойовницьких походів монголів.

Картосхема, що демонструє масштабне вторгнення зі сходу, яке охоплює значну територію Русі (зокрема, Київ, Чернігів, Переяслав, Галицько-Волинські землі) з подальшим виходом на Центральну Європу (Угорщина, Польща), однозначно ілюструє Західний похід монголів (відомий як Батиєва навала) у 1237–1242 роках.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Подія, описана в уривку, відбулася у 1113 р.

Уривок «Володимир Мономах сів у Києві», «заколот улігся» описує покликання та сходження на київський стіл Володимира Мономаха. Це сталося після смерті Святополка II Ізяславича і було викликане Київським повстанням 1113 року.

Відповідь – В.