ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Німецько-австрійські війська надавали допомогу у боротьбі з більшовиками Українській Народній Республіці, з якою і було підписано Брестський мир.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення. У цьому випадку подано уривок зі звернення УЦР до населення у зв’язку зі вступом в Україну німецько-австрійських військ. На це вказують слова і словосполучення-маркери: «допомагаючи українському уряду в боротьбі з насильниками і грабіжниками», «війська вступили на територію України», «не мають ніяких ворожих нам намірів», «Німеччина і Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні наства…».

Визначення документа дає змогу відповісти на завдання.

Вступ німецько-австрійських військ, як союзних Україні, став можливим у результаті підписання Брестського мирного договору у лютому 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

У цьому випадку – І Універсалу УЦР.

Цей документ, оприлюднений у червні 1917 р. декларував намір «творити новий лад вільної автономної України»: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори».

Відповідно, гасло, яке відповідає змісту І Універсалу УЦР – це «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку в джерелі йдеться про мету участі Росії в Першій світовій війні, її загарбницькі плани щодо українських земель.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данилаі Романа з Імперією» – чітко ввказуєть на те, що йдеться про Східну Галичину, яка за княжих часів була Галицьким (князь Ярослав Осмомисл), а згодом Галицько-Волинським князівством (князь Данило Романович). Ці землі були загарбані росіянами під час наступу 1914 р., який отримав назву «Галицька битва».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати історичні джерела, а також знань процесів розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Слова-маркери в уривку джерела – «поляки боялися хлопської організації», «назва «Січ» – вказують на спортивно-фізкультурну організацію (спортивно-пожежно-руханкове товариство) «Січ», що постала в Галичині у 1900 р. завдяки діяльності Кирила Трильовського (січовий батько).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Із запропонованих варіантів відповіді для економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст. було характерним утворення монополій. Зокрема у цей час постали такі синдикати, як «Продамет» (1902 р.), «Продуголь» (1904 р.), «Урожай», «Продвагон», «Паровозний союз» (1907 р.), «Продаруд», «Проволока» (1908 р.)та ін.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Реакцією московського царя Петра І на перехід Івана Мазепи на бік шведів (жовтень 1708 р.) були жорсткі каральні заходи та спроби швидко взяти під контроль управління Гетьманщиною.

• 4. Знищення гетьманської резиденції Батурина: 2 листопада 1708 року російські війська під командуванням О. Меншикова захопили Батурин, винищили всіх його мешканців (включаючи жінок і дітей) та спалили місто вщент як акт помсти за вчинок Мазепи.

• 6. Зруйнування Чортомлицької Січі: У травні 1709 року царські війська зруйнували Січ, оскільки частина запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком підтримала Мазепу та Карла XII.

• 7. Обрання гетьманом І. Скоропадського: 7 листопада 1708 року в Глухові за наполяганням Петра І та під наглядом російських військ було поспіхом обрано лояльного царю Івана Скоропадського, щоб продемонструвати "законну" зміну влади.

Відповідь: 4, 6, 7

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Твердження, що характеризують Романа Мстиславовича

2. Проводив активну зовнішню політику: Роман Мстиславович здійснював успішні походи проти половців (1197–1204), воював із поляками та угорцями, підтримував зв'язки з Візантією та Священною Римською імперією. Його політика була однією з найактивніших у тогочасній Європі.

4. Об’єднав галицькі та волинські землі в єдину державу (1199 р.): Це його головна історична заслуга — він, як волинський князь, захопив Галич після припинення там місцевої династії, подолав опір бояр і створив єдине Галицько-Волинське князівство.

6. Був фактичним володарем Київського та Переяславського князівств: У 1203 році Роман захопив Київ, прогнав Рюрика Ростиславича і посадив там свого намісника (титулувався «Великим князем Київським»). Таким чином, він тимчасово об'єднав під своєю зверхністю майже всю Південно-Західну Русь, за що літописець назвав його «самодержцем усієї Русі»

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Правильна хронологічна послідовність подій, описаних в уривках:

1. В — Битва біля Соснівки (Конотопська битва) за участю І. Виговського (1659 р.)

2. Б — Укладення Андрусівського перемир'я між поляками та росіянами (1667 р.)

3. Г — Напад турків на Чигирин за участю Ю. Хмельниченка (Чигиринські походи, 1677–1678 рр.)

4. А — Кримські походи князя М. Голіцина та гетьмана І. Мазепи (1687 р. та 1689 р.)

Відповідь: ВБГА.