ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Перший осередок Товариства «Просвіта» виник у 1868 р. у Львові.

Відповідно правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – імена великих київських князів.

Ключові в джерелі «1» словосполучення-маркери – «Переяславець», «“Хочу йти на вас”» – дають змогу визначити, що уривок літописного джерела присвячений Святославу Ігоревичу.

Ключові в джерелі «2» словосполучення-маркери – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю» – дають можливість визначити, що йдеться про діяльність князя Ярослава Мудрого.

Ключові в джерелі «3» словосполучення-маркери – «пішов він на греків», «Греки зустріли їх у човнах з вогнем і стали» – дають змогу визначити, що йдеться про похід князя Ігоря Рюриковича на Константинополь.

Ключові в джерелі «4» словосполучення-маркер – «поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим» – вказує на релігійну реформу князя Володимира Великого.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних умов договорів, які впливали на зміну чисельності козацького реєстру.

Реєстр у 6 тисяч козаків передбачала Куруківська угода 1625 р.

20-тисячний реєстр був закріплений умовами Білоцерківського договору 1651 р.

Реєстр у 40 тисяч – був визначений Зборівським договором 1649 р.

60-тисячний реєстр зазначався у «Березневих статтях» 1654 р.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат подій, внесених до Програми ЗНО.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулась у 1780–1782 рр.

Повстання Чернігівського полку як складова Декабристського руху – у 1825–1826 рр.

Польське визвольне повстання спалахнуло в 1830–1831 рр.

Діяльність «Руської трійці» відбувалася у 1833–1837 рр.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Київська Держава

Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку вмінь встановлення послідовності подій на основі знань основних подій, пов’язаних зі зміною населення в результаті міграцій у Причорноморських степах.

Кримські татари панували на цих теренах у ХV–ХVІІІ ст.

Печеніги – друга половина ІХ – перша половина ХІ ст.

Сармати – ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст.

Половці – друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.

Відповідь – ВБГА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій. У цьому випадку треба визначити послідовність подій ХVІІІ ст.

Друга Малоросійська колегія розпочала свою діяльність у 1764 р. після ліквідації інституту гетьманства.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 р.

Правління гетьманського уряду було створено у 1734 р. після смерті гетьмана Данила Апостола.

Кирило Розумовський став гетьманом у 1750 р.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність галицько-волинського князя Лева Даниловича, який вирізнявся войовничістю і прагненням розширення своїх володінь.

Із запропонованих відповідей з діяльністю князя пов’язано перенесення столиці його володінь до Львова (місто отримало назву на честь його народження), визнання зверхності Золотої Орди (союз з Ордою давав йому переваги у війнах із сусідніми державами), приєднання до князівства Закарпаття та Люблінської землі (це результат його боротьби за розширення володінь).

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати ознаки явищ, процесів.

У цьому випадку треба визначити ознаки господарського життя і політичного устрою Слобідської України в другій половині XVII ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді життя Слобідської України відображають такі ознаки: дія права займанщини (козаки здійснювали колонізацію порубіжжя Московської держави, Речі Посполитої і Кримського ханства), відсутність посади гетьмана (землі перебували у підпорядкуванні Бєлгордського воєводи), існування полково-сотенного устрою (козаки, що переселялися на ці вільні землі, принесли з собою і козацьку організацію, яка найбільше відповідала умовам постійних воєнних тривог).

Відповідь: 1, 2, 3.