ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Політика «коренізації» була започаткована рішенням ХІІ з’їзду РКП(б) у 1923 р. В УСРР вона відбувалася у формі «українізації».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Наслідком таких дій гетьмана П. Скоропадського стало антиурядове повстання, очолюване Директорією.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Вимогу «федерації» з Росією висунули представники держав Антанти. На це вказують такі маркери: «союзна місія», «союзники».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання, об'єднані олним текстом або візуальним фрагментом, називають кластерними.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок зі спогадів П. Скоропадського про видання ним «федеративної» Грамоти. На це вказують такі слова (словосполучення)-маркери: «Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».

Надалі в завданні треба визначити за портретними рисами П. Скоропадського. Ідентифікація дає змогу визначити, що його фото вміщено під літерою А.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Української Народної Республіки (проголошена ІІІ Універсалом у листопаді 1917 р.) станом на 1917 р. На це вказує географічний об’єкт: місто Холм ще не передано до складу УНР, як це передбачено умовами Брестського миру (січень 1918 р.). До того ж у 1914–1916 рр. УНР не існувало.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціальну структуру українського суспільства на західноукраїнських землях.

Перепис населення в Австро-Угорщині 1910 р. свідчить, що селяни становили 75–85% населення в залежності від регіону. Західноукраїнські землі на початок ХХ ст. були найменш індустріалізованими землями Європи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади Російської імперії початку ХХ ст..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Переселення за Урал», «1909 р.» «Довідкова книжка для ходаків і переселенців» – чітко вказують на заходи земельної реформи                 П. Столипіна, які реалізовувалися в 1906–1916 рр..

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Гадяцьких пунктів, укладених між представниками Української козацької держави, на чолі якої тоді перебував Іван Виговський, і представниками Речі Посполитої.

Згідно угоди Велике князівство Руське включало в себе землі Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

Правильна відповідь – 3 6 7.

ТЕМА: Київська держава.

Маркери в джерелі 1 – «посилає до імператора просити миру», «[русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол» – чітко вказують на другий Балканський похід Святослава й вирішальну битву під Доростолом 970 року. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 2 – «вже не хочу мститися», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці» – чітко вказують на події, пов’язані з придушенням княгинею Ольгою повстання древлян 945 року. Відповідно це джерело не задовольняє умову завдання.

Маркери в джерелі 3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – чітко вказують на переможний похід Святослава проти Хозарського каганату в 964–966 роках. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 4 – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю…» – чітко вказують на процес утвердження при владі в Києві Ярослава Мудрого. Тож це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 5 – «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав» – чітко вказують на умови заповіту Ярослава Мудрого своїм дітям і визначення ним системи престолонаслідування. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 6 – «Прийшов [князь] у Переяславець», «І пішов до Царграда, розоряючи міста…» – однозначно вказують на другий Дунайський похід князя Святослава. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 7 – «Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть», «ледве одолів він печенігів під вечір» – чітко вказують на перемогу Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 1 3 6.