Отже, на фото зображено автопортрети Тараса Шевченка в різні роки його життя. Саме портрет під літерою Г був створений митцем відразу після викупу його з кріпацтва. Інші портрети були створені у більш зрілому віці: за часів перебування у Петербурзі і в засланні. До того ж знання портретного зображення під літерою Г передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних економічних процесів першої половини ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей лише варіант А відповідає умові завдання.

Промисловий переворот на українських землях у складі Російської імперії розпочався у 1830–1840-і рр.

Кооперативний рух зародився у 1860-ті рр.

Перша залізниця була прокладена у 1865 р. між Одесою і Балтою.

Фільваркове господарство з’явилося ще у ХVІ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

У документі описано події часів Коліївщини.

Коліївщина (1768 р.) — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне та антифеодальне повстання на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

За часів гетьманування Івана Мазепи для соціально-економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини був характерний процес узаконення та регламентації панщини.

У 1701 році Мазепа видав універсал, який офіційно обмежував панщину для селян двома днями на тиждень (дводенна панщина). До цього розмір повинностей часто визначався власниками маєтків довільно.

Панщина – це обов’язкова безплатна праця залежних селян у господарстві землевласника (феодала) зі своїм інвентарем та робочою худобою. Це одна з основних форм феодальної земельної ренти (відробіткова рента).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

«Великий згін» населення Правобережної Гетьманщини здійснював гетьман Іван Самойлович.

«Великий згін» – насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну (Гетьманщину), зорганізоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр. з метою позбавлення політичних противників соціальної бази і знелюднення території, яка переходила під управління Османської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово-політичною силою.

У період з 1667 р. (Андрусівське перемир’я) по 1686 р. (Вічний мир) вона формально перебувала під подвійним управлінням московського царя і польського короля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Передумовою подій, описаних в уривку, було укладення українсько-московського договору.

Обов'язок присягати московському цареві виник внаслідок укладення Березневих статей (або Переяславського договору) між Військом Запорозьким (Гетьманщиною) та Московським царством у березні 1654 року. Цей договір встановлював протекторат московського царя над Україною.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Уривок  цитує Куруківську угоду (1625 р.), що була укладена після поразки козацького повстання під проводом Марка Жмайла. Вона передбачала:

• Обмеження реєстру 6 тисячами осіб.

• Розділення реєстру на полки.

• Створення окремого загону з 1000 козаків, який мав постійно перебувати на Низу за порогами (Запорозька Січ). 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Однією з головних причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – першій половині XVII ст. було укладення унії між православною та католицькою церквами.

Укладення Берестейської церковної унії у 1596 році. Ця подія призвела до утворення Греко-католицької церкви (уніатської) та спричинила розкол серед українського населення та духовенства.

Суть полемічної літератури: Це були публіцистичні твори, трактати, памфлети, у яких автори обґрунтовували свою позицію, критикували опонентів і обговорювали долю української церкви та народу в умовах Речі Посполитої.

Відповідь – Г.