ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних подій, пов’язаних із християнізацією Русі й уміння встановлювати правильну хронологічну послідовність подій.

Із правлінням Володимира Великого пов’язано впровадження християнства, а з правлінням Ярослава Мудрого – його укріплення. Відповідно першою є подія, пов’язана зі спробою Володимира реформувати язичництво, наступною – із будівництвом першого кам’яного храму. За Ярослава Мудрого завершено будівництво Софійського собору й перша спроба княжої влади підпорядкувати церкву собі – призначення Іларіона митрополитом Київським.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у ХІХ столітті.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних віх біографій історичних постатей, а також умінь утворювати логічні пари.

Маркіян Шашкевич – натхненник й ідейний лідер «Руської трійці».

Іван Могильницький – організатор освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священиків, що діяло в Перемишлі.

Юліан Бачинський – один із лідерів радикального руху в Галичині, автор брошури «Ukraina Irredenta», у якій уперше сформульовано мету боротьби – створення незалежної держави.

Михайло Грушевський – автор фундаментальної десятитомної праці з історії України.

Правильні відповіді – 1А 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, тобто вміння орієнтуватися в історичному часі, установлювати близькі й далекі причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни й тяглість життя суспільства, утворювати логічні пари.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Маркери в джерелі 1 – «віддав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві», «Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим покаранням до того привів, що присягли всі» – чітко вказують на оцінку, яку дав сучасник подій Переяславської ради 1654 року.

Маркери в джерелі 2 – «Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна… для спустошення» – однозначно вказують на події 1657 р., коли відбувся спільний похід проти Польщі шведсько-трансільвансько-козацьких військ.

Маркери в джерелі 3 – «Збараж», «На ранок знову розгорілася битва біля польського табору та біля Зборова» – чітко вказують на події битви, що розгорілася 1649 р. біля Зборова – Збаража.

Маркери в джерелі 4 – «Корсунь», «пани гетьмани [Микола Потоцький, Мартин Калиновський] і багато старшин взяті в татарський полон» – однозначно вказують на 1648 р., коли відбулася переможна для козаків і татар битва під Корсунем.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Відокремлення скотарства від землеробства (перший великий суспільний поділ праці) відбулося в добу енеоліту.

Поява мистецтва й релігійних уявлень мало місце ще за палеоліту.

Перехід до відтворювальних форм господарювання – це суть процесу неолітичної революції.

Опанування мікролітичної техніки оброблення каменю відбулось в період мезоліту, коли людство винайшло лук і стріли й навчилось виготовляти складані знаряддя праці. Для виготовлення мікролітів переважно використовували кремінь.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – університет, у якому наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. діяло кілька українознавчих кафедр.

Маркери – «Запекла боротьба за українську мову не мала успіху», «Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр» – чітко вказують на Львівський університет, у якому в результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 р. відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи. Це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але не акцентували це в назві. За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри був призначено Михайла Грушевського. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року. Також із 1849 р. на філософському відділі існувала кафедра руської (української) словесності. У 1862 й 1872 рр. виникли кафедри з українською мовою викладання на богословському й правничому факультетах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних фактів біографії історичних постатей.

Із діяльністю Івана Франка й Михайла Павлика пов’язаний процес створення першої української політичної партії. У 1890 р. ними засновано Русько-українську радикальну партію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – документ царської влади, який забороняв використання української мови.

Маркери – «міністр внутрішніх справ визнав за необхідне», «видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити» – чітко вказують на Валуєвський циркуляр 1863 р., підготовлений і виданий Петром Валуєвим, що був міністром внутрішніх справ Російської імперії в 1861–1868 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських реформ, що відбувалися на українських землях наприкінці ХVІІІ – початку ХХ століття.

Основні положення реформи, наведені в завданні, передбачені селянською реформою Олександра ІІ 1861 року. За цією реформою скасовано кріпосне право.

У завданні вжито термін «тимчасовозобов’язані». Ним позначали категорію колишніх поміщицьких селян, у результаті реформи звільнених від кріпацтва, але після підписання уставних грамот не переведених на викуп. Із часу укладення викупної угоди селяни втрачали статус тимчасовозобов’язаних і переходили до розряду так званих селян-власників. Тимчасовозобов’язані виконували на користь поміщика повинності, які не відрізнялися від повинностей кріпосних селян (виконували панщину або сплачували оброк тощо). Для них обмежено лише підводну повинність і скасовано натуральні побори.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання фактів біографії історичних постатей і сформованості вміння здобувати інформацію з візуального історичного джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – портрет видатного математика першої половини ХІХ ст. Михайла Остроградського, зображений на поштовій марці.

Правильна відповідь – Б.