ТЕМА: Стародавня історія України.

Відокремлення скотарства від землеробства (перший великий суспільний поділ праці) відбулося в добу енеоліту.

Поява мистецтва й релігійних уявлень мало місце ще за палеоліту.

Перехід до відтворювальних форм господарювання – це суть процесу неолітичної революції.

Опанування мікролітичної техніки оброблення каменю відбулось в період мезоліту, коли людство винайшло лук і стріли й навчилось виготовляти складані знаряддя праці. Для виготовлення мікролітів переважно використовували кремінь.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – університет, у якому наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. діяло кілька українознавчих кафедр.

Маркери – «Запекла боротьба за українську мову не мала успіху», «Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр» – чітко вказують на Львівський університет, у якому в результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 р. відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи. Це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але не акцентували це в назві. За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри був призначено Михайла Грушевського. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року. Також із 1849 р. на філософському відділі існувала кафедра руської (української) словесності. У 1862 й 1872 рр. виникли кафедри з українською мовою викладання на богословському й правничому факультетах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних фактів біографії історичних постатей.

Із діяльністю Івана Франка й Михайла Павлика пов’язаний процес створення першої української політичної партії. У 1890 р. ними засновано Русько-українську радикальну партію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – документ царської влади, який забороняв використання української мови.

Маркери – «міністр внутрішніх справ визнав за необхідне», «видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити» – чітко вказують на Валуєвський циркуляр 1863 р., підготовлений і виданий Петром Валуєвим, що був міністром внутрішніх справ Російської імперії в 1861–1868 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських реформ, що відбувалися на українських землях наприкінці ХVІІІ – початку ХХ століття.

Основні положення реформи, наведені в завданні, передбачені селянською реформою Олександра ІІ 1861 року. За цією реформою скасовано кріпосне право.

У завданні вжито термін «тимчасовозобов’язані». Ним позначали категорію колишніх поміщицьких селян, у результаті реформи звільнених від кріпацтва, але після підписання уставних грамот не переведених на викуп. Із часу укладення викупної угоди селяни втрачали статус тимчасовозобов’язаних і переходили до розряду так званих селян-власників. Тимчасовозобов’язані виконували на користь поміщика повинності, які не відрізнялися від повинностей кріпосних селян (виконували панщину або сплачували оброк тощо). Для них обмежено лише підводну повинність і скасовано натуральні побори.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання фактів біографії історичних постатей і сформованості вміння здобувати інформацію з візуального історичного джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – портрет видатного математика першої половини ХІХ ст. Михайла Остроградського, зображений на поштовій марці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – громадсько-політична організація.

Маркери – «Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...», «Будемо берегти наші конституційні права», «шукати способів покращення… життя конституційним шляхом» – чітко вказують на відозву Головної руської ради. До того ж лише ця організація могла легально звернутися з відозвою до українства під час революції 1848–1849 рр., коли було завойовано конституційні права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ столітті.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних віх біографії історичних персоналій.

Лук’ян Кобилиця (1812–1851 рр.) – керівник селянського руху на Буковині у 40-х рр. ХІХ ст., громадсько-політичний діяч. У 1843–1844 рр. очолював виступ селян 16 буковинських сіл проти дідичів.

Під час революції 1848–1849 рр. в Австрії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. Неписьменний Л. Кобилиця підтримував у парламенті лівих депутатів, які вимагали скасування кріпацтва й передавання землі селянам без викупу, виступав за надання Буковині автономії та приєднання її до Галичини.

Після розпуску парламенту повернувся на Буковину й у листопаді 1848 р. розпочав селянське повстання, що тривало до літа 1849 року. У квітні 1850 р. його заарештовано. Помер у в’язниці.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знань про економічний розвиток Наддніпрянської України в першій половині ХІХ століття.

Для розв’язання цього завдання потрібно зіставити наведені варіанти відповіді з історичними періодами, для яких вони були характерні.

Зародження мануфактурного виробництва на українських землях на думку більшості дослідників припадає на першу половину ХVІ століття.

Зникнення дворянства як соціального стану відбулося лише в результаті революційних подій 1917 року.

Поширення чумацького промислу, його розквіт припадає на першу половину ХІХ ст., хоча він і зародився в ХV столітті. На початку XIX ст. чумацтво з торговельного перетворюється на торговельно-візницький промисел, унаслідок чого чумацьке візництво стає основним засобом перевезення вантажів в Україні й важливим чинником розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, сільського господарства й промисловості.

На середину XIX ст. чумаки щорічно перевозили 131 тис. тон солі з Криму, доправляли 655,2 тис. т зерна у причорноморські порти. Чумаки були на той час єдиними транспортувальниками кам’яного вугілля, крейди, вапна, будівельного матеріалу, каміння, ремісничих виробів тощо.

Будівництво розгалуженої мережі залізниць в Наддніпрянщині розпочалося лише в 1860-ті рр. ХІХ століття.

Правильна відповідь – В.