ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про процес національного відродження в Наддніпрянській Україні.

Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. осередком національного відродження на українських землях у складі Російської імперії стала Слобожанщина. Основним рушієм відродження на цих землях стали нащадки колишньої козацької старшини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основного змісту діяльності Другої Малоросійської колегії, яка існувала в 1864–1782 (1785) роках.. Колегія була створена указом російської імператриці Катерини ІІ від 15 листопада 1764 р. Друга Малоросійська колегія стала головним органом управління на українських землях на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум`янцевим, у руках якого зосередилася вся влада і перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини та повного підпорядкування управління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого та найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). Колегія складалась із 4 російських представників, 4 українських старшин, прокурора, 2 секретарів (росіянина і українця).

Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі. 

Діяльність колегії призвела до запровадження подушного податку і кріпосного права, ліквідації залишків автономних прав України і козацьких традицій, перетворення України на уніфіковану частину Російської Імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Цей уривок є класичною характеристикою гетьмана Івана Мазепи, яку часто наводили його сучасники та пізніші історики.

Іван Мазепа став гетьманом у зрілому віці, а на момент переходу на бік шведів (1708 р.) йому було майже 70 років. Він не мав прямих спадкоємців (дітей), які б могли успадкувати його владу чи майно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Для періоду Руїни були характерними внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Білоцерківського договору (1651 р.) позначено на картосхемі літерою Г.

Ця карта ілюструє різке скорочення території. Гетьманщина обмежується лише Київським воєводством. Це відповідає принизливим умовам Білоцерківського мирного договору 1651 р., укладеного після поразки під Берестечком.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Б. Хмельницького на Січі було обрано гетьманом у січні 1648 р.

1648 рік є ключовим, оскільки саме з обрання Богдана Хмельницького гетьманом розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Описані події (висвячення митрополита Йова Борецького патріархом Феофаном у 1620 р.) відбулися завдяки П. Сагайдачному.

Події, описані в уривку, стосуються відновлення православної ієрархії в Київській митрополії у 1620 році Єрусалимським патріархом Феофаном III, який висвятив Йова Борецького на Київського митрополита, а також інших єпископів.

Ця подія відбулася завдяки активній підтримці та гарантуванню безпеки патріарху з боку гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та Запорозького козацтва.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)

Люблінська унія (1569 р.) передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту

• Люблінська унія, підписана 1 липня 1569 року в Любліні, створила Річ Посполиту (Річ Посполиту Обох Народів) — федеративну державу, що об'єднала Польське королівство та Велике князівство Литовське.

• Ця унія передбачала спільного короля, спільний Сейм (парламент), спільну зовнішню політику та грошову одиницю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

На фото, де зображена фортеця на скелі над морем (або великим водним простором), зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.