ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Битва на р. Сині Води.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку слід визначити наслідки битви на Синіх Водах (1362 р.).

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді:

• суттєве послаблення політичного впливу в Золотій Орді татарських орд, що кочували на захід від Дніпра,
• значна частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського,
• територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззя Дністра й Південного Бугу, а на Дніпрі – до порогів.

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Гетьманування І Мазепи, І. Скоропадського.

Завдання спрямоване на перевірку знань хронології правління гетьманів другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Іван Скоропадський гетьманував упродовж 1708–1722 рр.

Гетьманство Івана Брюховецького тривало з 1663 по 1668 р.

Іван Мазепа володів гетьманською булавою впродовж 1687–1708 рр.

Період правління Івана Виговського тривав з 1657 по 1659 рр.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, скіфів. Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.

Археологічні пам'ятки в хронологічному порядку їх створення:

1-В. Наскельний розпис часів мезоліту. Використання лука і стріл, що зображене на малюнку, було одним з ключових винаходів мезоліту, який значно покращив ефективність полювання.

2-Б. Модель житла трипільських племен доби енеоліту. Їхні житла мали унікальну конструкцію: двоповерхові будинки з дерева, обмазані глиною, з характерними розписами. 

3-Г. Скіфська пектораль. Ця пам'ятка належить до епохи залізного віку. Скіфи — кочові племена, що панували в степах сучасної України у VII-III століттях до н. е. Пектораль — це нагрудна прикраса, що була символом високого статусу її власника. 

4-А. «Златник» Володимира Великого. Це наймолодша пам'ятка з перелічених, яка відноситься вже до Середньовіччя. Златник — перша золота монета, що карбувалася у Київській Русі за часів правління князя Володимира Великого (980–1015 рр.). 

Відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Поява «Історії русів».

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Розвиток громадівського руху. Напрямки діяльності громадівців. М. Драгоманов.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Самостійницька і автономістська течії в національному русі. М. Міхновський.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння ролі окремих видань в національно-визвольній боротьбі українського народу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

«Історія русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історії та суспільно-політичної думки другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст., у якій обстоювалася ідея самостійного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавався українською петербурзькою громадою в 1861–1862 рр.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався в Женеві М. Драгомановим у період 1878–1879 рр. та в 1882 р.

«Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний у 1900 р. М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Ліквідація Запорозької Січі. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат подій, передбачених Програмою ЗНО з історії України.

Остаточна ліквідація гетьманства сталася в 1764 р.

Остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі була здійснена в 1775 р.

Ухвалення Конституції Пилипа Орлика – 1710 р.

Оприлюднення царського указу про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України відбулося в 1783 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Святослава. Князювання Володимира Великого.

В №1 словосполучення-маркери – «мовив Аскольдові і Діру», «Я є роду княжого», «а се – син Рюриків» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про князя Олега.

В №2 словосполучення-маркери – «Іскоростень», «древляни», «убили його» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про київського князя Ігоря.

В №3 словосполучення-маркери – «не любо мені в Києві», «Переяславець на Дунаї» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про київського князя Святослава.

В №4 словосполучення-маркер – «віддав Корсунь як викуп за царицю» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про великого київського князя Володимира Великого.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Будинок полтавського земства. На це вказують особливості архітектурного стилю – українського модерну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. Трудова еміграція. Причини трудової еміграції українців.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти», «втекти з рідного краю», «Бразилія», «утекти з неволі – це єдиний вихід» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище, як трудова еміграція, та її причини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку знань про діяльність Південно-Західного відділення Російського географічного товариства.

Товариство було створено в Києві та діяло впродовж 1873–1876 рр. Воно дало змогу представникам громадівського руху легально займатися українознавчими дослідженнями.

Відповідь – Б.