ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключовими у джерелі маркери є художні образи «колгоспниці» і «куркуля» і гасла-словосполучення – «Іди в колгосп», «Усі разом дамо куркулю відсіч», «шкодить робітникам і селянам той, хто розпродає і вирізає худобу», «З усім інвентарем до колгоспу вступай, не ріж свою худобу», «Організуємо колективний двір для худоби» – чітко вказують на правильні відповіді: плакат створює негативний образ заможного селянина (куркуля); поява плакату зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр. (щоб не віддавати у колгосп селяни вирізали більше половини худоби, поголів’я якої не вдавалося відновити декілька десятиліть); плакат агітував за усуспільнення власності.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечити вихід з економічної і політичної кризи шляхом повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості і зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізація політики супроводжувалася неодноразовими кризами хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), появою безробіття і зростанням соціальної нерівності (поява непманів). У 1929 р. Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українська революція. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

У цьому випадку джерелами є фрагменти перших шпальт газет першої половини ХХ ст. Предмет ідентифікації в завданні – події, відображені на шпальтах газет.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «Приватний капітал в Україні», «Концесії у СРСР» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися в радянській Україні за часів непу (1921–1929 рр.).

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «З Української Народної Республіки», «Німці і українці», «Винниченко в Києві» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися після вступу німецьких військ у Київ у березні 1918 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «Акт проголошення Української Держави», «Самостійна Україна» – чітко вказують на те, що газета відображає подію проголошення Акта відновлення Української Держави, що відбулося 30 червня 1941 р. у Львові.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст», «Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – чітко вказують на те, що газета відображає події угорської агресії проти Карпатської України в березні 1939 р.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Підрозділи Махна відіграли одну з ключових ролей у розгромі військ генерала П. Врангеля в Криму в 1920 р.

Н. Махно був одним з організаторів селянських повстань проти гетьмана П. Скоропадського 1918 р.

Під час наступу Білої армії генерала А. Денікіна в Україні та на Москву восени 1919 р. загони Н. Махна розгромили тил його армії.

Підрозділи Н. Махна взяли участь у придушенні антирадянського повстання отамана М. Григор’єва влітку 1919 р.

Відповідь: БГВА.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «вихід на політичну арену… нових суспільних формувань», «характер виборів… акцент на альтернативності» – чітко вказують на перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР навесні 1990 р. Ця подія відповідає періоду розпаду Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «стійкість і мужність української армії», «підтримка армії з боку народу», «тиск Заходу», «Росія… агресія» – указують на те, що в джерелі йдеться про збройну агресію Росії проти України (2014 і понині).

Ключове в джерелі № 3 словосполучення-маркер – «звільнити з-під адміністративного нагляду кримських татар» – чітко вказує на один із заходів влади СРСР періоду десталінізації. Проте цей захід був обмеженим. Кримським татарам, які були депортовані у 1944 р., не дозволили повернутися на батьківщину.

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «У СРСР побудоване розвинене соціалістичне суспільство», «нова історична спільнота – радянський народ» – чітко вказують на ідеологічні гасла, які були сформульовані наприкінці 1960-х рр. і закріплені в Конституції СРСР 1977 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

М. Волобуєв – український економіст 1920-х років, автор концепції економічної самодостатності УСРР.

Л. Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

О. Шумський – радянський політичний діяч, нарком освіти УСРР, активний провідник політики «українізації».

В. Липківський – церковний та освітній діяч, історик, перший митрополит Української автокефальної православної церкви.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

21 листопада 2013 р. за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Відмова уряду від європейського курсу, який асоціювався в українців з поліпшенням якості життя, реформуванням країни, став останньою краплею, яка змусила народ вийти на вулицю після першого ж заклику. Спроба влади силою розігнати Євромайдан дала поштовх Революції Гідності, яка призвела до повалення режиму Януковича.

2 березня новий уряд розпорядився відновити процес підготовки до підписання угоди. 21 березня представники ЄС і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підписали політичний блок Угоди – частину документа, яка стосується політичної взаємодії, питань безпеки та боротьби з тероризмом.

27 червня 2014 р. підписано економічну частину Угоди. 16 вересня 2014 р. Верховна Рада схвалила законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, який в той самий день був підписаний Президентом України Петром Порошенком. Однак на вимогу Росії 12 вересня 2014 р. в Брюсселі на переговорах «Україна – Росія – ЄС» була досягнута домовленість про відтермінування імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС до 31 грудня 2015 р.

З 1 листопада 2014 р. Україна приступила до реалізації основних положень Угоди, за винятком створення зони вільної торгівлі. З 1 січня 2016 р. в режимі тимчасового застосування також почали діяти положення щодо зони вільної торгівлі. Ратифікація Угоди була завершена з боку Євросоюзу 11 липня 2017 р. (затвердження Радою Європейського союзу). Угода повністю набула чинності 1 вересня 2017 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

У цей період в економіці України спостерігається припинення десятирічного падіння виробництва, приборкання економічної кризи та інфляційних процесів.

Проте в цей час відбувається завершення становлення системи олігархічних фінансово-промислових груп, які постали через корупцію й непрозорість процесу приватизації. Ці групи взяли під контроль усі галузі економіки України і розподіл державного бюджету й активно стали впливати на політичні процеси в країні.

Відповідь – Б.