ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Маркери – «Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в Україну», «закликання бєлгородських та курських воєвод», «не відбирати від нас наших вольностей», «щоб ми захистили собою московські українські міста по Бєлгородській лінії» – чітко вказують на Слобідську Україну, де в результаті переселенського руху українського населення у ХVІІ ст. сформувався козацький устрій.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. 

На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:

• «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
• «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.

Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні події Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Наслідком Віленського перемир’я 1656 р., укладеного між Московським царством і Річчю Посполитою, була угода. Вона передбачала порушення Москвою  в односторонньому порядку  україно-московських «Березневих статей». Ця угода призвела до ускладнення українсько-московських відносин, створення 1657 р. воєнно-політичного союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції проти Речі Посполитої.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Предмет ідентифікування в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Маркери – «Богун», «вирватися з осади», «навести через Пляшівку міст», «Лянцкоронський», «дати змогу всьому козацтву вийти з облоги» – чітко вказують на вирішальий момент Берестейської битви 1651 року. Завдяки рішучим діям Івана Богуна вдалося вивести козаків з оточення й уникнути остаточного розгрому.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

На картині зображено митрополита Петра Могилу (1596–1647) – українського культурного й церковного діяча. Походив із роду правителів Волоського й Молдавського князівств. Освіту здобув у Львівській братській школі й у Західній Європі.

У складі польської армії брав участь у Цецорській та Хотинській битвах. У 1625 р. під впливом Івана Борецького прийняв чернечий постриг. У 1627 р. став архімандритом Києво-Печерської лаври, а з 1632 р. – митрополитом київським і галицьким. У 1632 р. добився від короля Владислава IV легалізації православної церкви в Україні.

За його участю 1632 р. відкрито Лаврську школу, яка після об’єднання 1632 р. з київською братською школою стала Києво-Могилянським колегіумом.

Автор численних полемічних праць, богословських творів, проповідей. Підготував «Православне ісповідання віри» – перший православний катехізис, затверджений усіма східними патріархами. Створив «Могилянський Атенеум» – гурток учених і культурних діячів, який під керівництвом Петра Могили здійснив реформи церковного життя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Магістрат – орган міського самоврядування в містах із магдебурзьким правом, що здійснював адміністративно-судові функції та складався з двох колегій (лави й ради), членів яких обирали довічно. У невеликих містах поділу на дві колегії не було.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV до ХІХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Установлення литовської династії у Волинському князівстві тісно пов’язане із занепадом Галицько-Волинської держави, її поділом між сусідніми країнами. Після смерті Юрія ІІ Болеслава 1340 р. найбільше прав на успадкування його володінь мав литовський князь Любарт Гедимінович. Проте свої права також заявив польський король Казимир ІІІ Великий. Зрештою після тривалої боротьби Любарт опанував Волинь, а Казимир ІІІ – Галичину. Місто Луцьк стало центром його володінь, а луцький замок дістав назву «Замок Любарта». Правив Любарт на Волині у 1340–1385 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Перемога війська Данила Галицького над об'єднаними силами його супротивників (бояр, угорців та поляків) у битві під Ярославом (1245 р.) мала наслідком зміцнення влади князя Галицько-Волинської держави.

Битва під Ярославом 1245 року стала вирішальною у боротьбі Данила Романовича за відновлення та зміцнення своєї влади у Галичі та на всіх землях Галицько-Волинського князівства.

Ця перемога поклала край тривалій і виснажливій боярській опозиції, яка постійно прагнула обмежити князівську владу або взагалі усунути його від правління.

Правильна відповідь – Б.