ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

«Енеїду» Івана Котляревського, що вперше побачила світ 1798 р., уважають першим твором нової української літератури. Саме вона заклала підвалини красного письменства розмовною українською мовою – тією, якою спілкувалися і яку розуміли абсолютна більшість мешканців України.

Уже в першій половині XIX ст. естафету Котляревського підхопили Григорій Квітка-Основ’яненко, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Михайло Петренко й особливо Тарас Шевченко, формуючи українську літературну мову на народній основі. Окрім того «Енеїда» героїзувала козацькі часи історії України.

«Кобзар» Тараса Шевченка побачив світ уперше 1840 р. й відразу набув популярності. «Кобзар» гарантував вічність українському народові, його мові, культурі. Він належить до найволелюбніших книг усіх часів, наскрізь просякнутий прагненням волі, передчуттям її неминучості.

«Історію Русів» анонімного автора ще до її виходу друком 1846 р. поширювали в списках у колах української, і не лише, інтелігенції з початку 20-х рр. XIX століття. Вона справила великий влив на появу симпатій до українства в середовищі прогресивних російських мислителів.

Від початку публічної появи «Історію Русів» розглядали як історичний документ, написаний за аналогією з козацькими літописами. Однак із середини XIX ст. «Історію Русів» почали розглядати як політичний памфлет. Саме в такому статусі вона відіграла значну роль в історії політичної думки України й посіла в ній почесне місце як твір, що не лише висловив у концентрованій формі політичні погляди попередньої доби й сучасників автора, а й значною мірою вплинув на обґрунтування державницько-самостійницьких прагнень українців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На фото зображено сучасний вигляд палацу Кирила Розумовського в Батурин, що був зведений в 1799–1803 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Маркери – «Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в Україну», «закликання бєлгородських та курських воєвод», «не відбирати від нас наших вольностей», «щоб ми захистили собою московські українські міста по Бєлгородській лінії» – чітко вказують на Слобідську Україну, де в результаті переселенського руху українського населення у ХVІІ ст. сформувався козацький устрій.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. 

На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:

• «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
• «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.

Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Наслідком Віленського перемир’я 1656 р., укладеного між Московським царством і Річчю Посполитою, було ускладнення українсько-московських відносин, створення воєнно-політичного союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції проти Речі Посполитої

Московське царство фактично пішло на змову з Річчю Посполитою, припинивши спільну боротьбу і обговорюючи можливість обрання московського царя Олексія Михайловича на польський престол. Це було сприйнято Хмельницьким як зрада інтересів Гетьманщини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

 В уривку з історичного джерела описано Берестецьку битву.

Описаний в уривку епізод — це події, що відбулися під час Берестецької битви (червень–липень 1651 р.) — найбільшої за кількістю учасників битви Національно-визвольної війни.

 Козаки під командуванням Івана Богуна (згаданого як наказний гетьман) героїчно тримали оборону. Щоб вирватися з ворожого оточення, вони вирішили звести мости (греблі) через болотисту річку Пляшівку і вивести залишки війська з табору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

На репродукції картини зображено Петра Могилу, з яким повязано об’єднання Лаврської школи та Київської братської школи в колегію (Києво-Могилянський колегіум) у 1632 році.

 У 1632 році Петро Могила ініціював об’єднання своєї Лаврської школи з Київською братською школою, створивши потужний освітній заклад — Києво-Могилянський колегіум (з 1701 р. — академія).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Поява та використання на українських землях у повсякденному житті слів «магістрат», «дума», «лава» пов’язано з утвердженням магдебурзького права.

• Магдебурзьке право — це правова система, за якою міста звільнялися від управління та суду місцевих феодалів і отримували право на самоврядування.

• Магістрат — це орган міського самоврядування в містах, які користувалися магдебурзьким правом. Він відав адміністративними, судовими, господарськими та фінансовими справами. У деяких регіонах (зокрема, на Лівобережжі) ним називали об'єднання Ради і Лави.

• Лава — це судовий орган, складова частина магістрату. Вона розглядала переважно кримінальні справи і складалася з війта (голови) та лавників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).

Острозький замок – це визначна пам'ятка архітектури національного значення, розташована у місті Острог Рівненської області.

Протягом XIV–XVII століть був родинним гніздом і резиденцією найвпливовішого та найбагатшого роду князів Острозьких.

Правильна відповідь – В.