ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування Д. Многогрішного.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності гетьманів часів Руїни.

Компанійське військо було створено за часів гетьмана Д. Многогрішного.

Компанійці – наймані підрозділи кінноти, які переважно виконували поліцейську функцію. Набиралися з козаків або з іноземців (волохів, сербів тощо). З 20-х рр. ХVІІІ ст. компанійці – це наближені до гетьмана особи, що користувалися певними привілеями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, до посла якої звертався Б. Хмельницький.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «я прийняв підданство», «бився з польським королем» – допомагають визначити, що в уривку джерела Б. Хмельницький звертається до посла Московського царства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького і татарського війська проти поляків відбулася 16 травня 1648 р. на Жовтих Водах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Предмет ідентифікації в завданні – козацькі повстання 1620-х – 1930-х рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «після смерті Сагайдачного шляхтичі починали… церкву православну до унії привертати», «повинності накладати… притісняти» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини повстань.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького. Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на його значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки його діяльності було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку.

Найбільше уславилася школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські. Заснована у 1578 р., вона за рівнем викладання та структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією – першим вищим навчальним закладом на українських землях.

Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Утворення Кримського ханства.

Кримське ханство утворилося в XV ст.

Кримське ханство виникло як самостійна держава в результаті розпаду Золотої Орди. Його засновником вважається Хаджі I Ґерай, який проголосив незалежність ханства приблизно в середині XV століття.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Монументальна картина, написана фарбами на свіжій вогкій штукатурці, – це «фреска».

Фреска — це техніка настінного малярства, при якій фарби, розведені водою (або на вапняному молоці), наносяться на вологу, свіжу вапняну штукатурку. При висиханні вапно утворює прозору кальцієву плівку, яка надійно закріплює пігменти, роблячи зображення дуже довговічним.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича.

Спільним у правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича та Данила Романовича було приборкання боярської опозиції.

Обидва правителі Галицько-Волинської держави для зміцнення своєї влади першочерговим завданням уважали приборкання боярської опозиції. У першу чергу галицьке боярство противилося зміцненню княжої влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Союзниками руських князів у битві на річці Калка (1223 р.) були половці.

Битва на річці Калка відбулася у 1223 році між об'єднаними силами руських князів і половців (кипчаків) та військом монгольських воєначальників Субедея і Джебе.

Руські князі та половці виступили спільним фронтом, але зазнали нищівної поразки від монголів.

Відповідь – Б.