ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Монументальна картина, написана фарбами на свіжій вогкій штукатурці, – це «фреска».

Фреска — це техніка настінного малярства, при якій фарби, розведені водою (або на вапняному молоці), наносяться на вологу, свіжу вапняну штукатурку. При висиханні вапно утворює прозору кальцієву плівку, яка надійно закріплює пігменти, роблячи зображення дуже довговічним.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича.

Спільним у правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича та Данила Романовича було приборкання боярської опозиції.

Обидва правителі Галицько-Волинської держави для зміцнення своєї влади першочерговим завданням уважали приборкання боярської опозиції. У першу чергу галицьке боярство противилося зміцненню княжої влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Союзниками руських князів у битві на річці Калка (1223 р.) були половці.

Битва на річці Калка відбулася у 1223 році між об'єднаними силами руських князів і половців (кипчаків) та військом монгольських воєначальників Субедея і Джебе.

Руські князі та половці виступили спільним фронтом, але зазнали нищівної поразки від монголів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Виходячи з картосхеми, яка демонструє походи, що охоплюють територію від Балтійського моря до Константинополя, а також включають боротьбу з кочівниками у причорноморських степах, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

• На карті позначено Берестя, Червень і Перемишль, що були приєднані до Київської Русі в результаті походів князя Володимира Великого.

• Позначено походи до Константинополя (Корсунь), що відповідає походу Володимира Великого.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньополітична діяльність княгині Ольги.

Велика княгиня київська Ольга звернулася з такими словами до древлян.

Ключові  слова в джерелі – «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря.

Цей епізод описано в літописі "Повість минулих літ". Він стався після того, як древляни вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини. Її прохання дати «по три голуби і по три горобці» було частиною хитромудрого плану помсти.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Протягом IX–X ст. Русь перебувала в данницькій залежності від Хозарського каганату.

На ранніх етапах становлення Київської Русі, до об'єднання північних і південних земель князем Олегом, деякі східнослов'янські племена, зокрема поляни, сіверяни і радимичі, сплачували данину Хозарському каганату. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму.

Зображені витвори мистецтва об’єднує те, що вони були створені в добу раннього залізного віку.

Ліворуч зображена: Золота бляшка у вигляді оленя, виконана в так званому «звіриному стилі». Цей стиль є характерною рисою мистецтва скіфів — кочового народу, який панував у степах Північного Причорномор’я в VII–III ст. до н. е. Це період раннього залізного віку.

Праворуч зображена: Давньогрецька чорнофігурна ваза. Чорнофігурний вазопис був поширений у Греції приблизно з VII до V ст. до н. е., що також припадає на добу раннього залізного віку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921–1928 рр. Голод у південних губерніях УСРР. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Предмет ідентифікації в завданні – події, процеси, що відбувалися в радянській Україні в 1921–1928 рр.

Аналіз джерел дає змогу визначити такі правильні відповіді:

Ключове в другому джерелі словосполучення-маркер «вважати необхідним… виділення молдавського населення в… автономну республіку в складі УСРР» дозволяє стверджувати, що йдеться про створення Молдавської Автономної СРР. Це подія 1925 р.

Ключове в третьому джерелі словосполучення-маркер «Робітничий клас України… повинен… оволодіти українською мовою» свідчить про одну зі складових ланок політики «українізації», започаткованої в 1923 р.

Ключове в шостому джерелі словосполучення-маркер «Американська адміністрація допомоги (АRА) може надати… допомогу,… населенню України» переконує, що йдеться про голод 1921–1923 рр., коли на офіційному державному рівні було дозволено іноземним організаціям надавати допомогу голодуючому населенню УСРР.

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Друга радянсько-українська війна.

Картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• перебіг подій Першої війни радянської Росії проти УНР (у грудні 1917– лютому 1918 рр.).
• показати лінію розмежування військ у Першій світовій війні на момент укладення перемир’я на Східному фронті в грудні 1917р.
• визначити кордони УНР згідно з ІІІ Універсалом УЦР (листопад 1917 р.).

Відповідь: 1 4 6.