ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Передумовою вступу Червоної армії на територію Західної України історики вважають укладення 23 серпня 1939 р. «пакту Молотова – Ріббентропа».

Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

У таємному додатку до угоди сторони домовилися про лінію розмежування сфер впливу в Східній Європі.

Втілюючи підписані в Москві домовленості, Гітлер уже 1 вересня напав на Польщу й окупував її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Намагаючись виправдати агресію, радянська пропаганда послуговувалася міфом про «визвольний похід» Червоної армії та «золотий вересень» 1939 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У Роттердамі 23 травня 1938 р. радянський агент Павло Судоплатов убив лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця.

Це поглибило суперечності в середовищі націоналістів і зрештою призвело до розколу організації на дві розсварені фракції, відомі за іменами своїх провідників – Андрія Мельника та Степана Бандери.

Радикальне (революційне) молодіжне крило ОУН (б) було зорієнтоване на безкомпромісну боротьбу, ОУН (м) сповідувала поміркованіший націоналізм.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Більшовицький уряд унаслідок провалу політики воєнного комунізму проголосив 1921 року нову економічну політику (неп).

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, зокрема скасування заборон на приватне підприємництво, упровадження оренди, економічних методів господарювання тощо.

Легалізація приватної підприємницької ініціативи суттєво пришвидшила процес становлення нової радянської або непманської буржуазії, представники якої здебільшого не були носіями підприємницьких традицій та етичних норм.

В умовах невизначеності, усвідомлюючи тимчасовість непу, під жорстким економічним та адміністративним тиском держави, непмани часто були марнотратними, використовували прибутки на задоволення власних потреб, задля швидкого заробітку обходили закон.

Стиль життя непманів контрастував із масовим безробіттям і злиднями в містах, де особливо помітною була соціальна диференціація.

Нову економічну політику згорнули 1928 року, замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві 29 квітня 1918 р. проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Відразу було оприлюднено «Грамоту до всього українського народу» та Закон «Про тимчасовий державний устрій України», у яких гетьман оголосив Центральну Раду розпущеною, сповістив про перехід влади до своїх рук і проголосив створення Української Держави.

Попри те, що Павло Скоропадський зупинив управлінський хаос, почав відновлювати українську армію та державні інституції, стабілізував економіку, його режим упав уже в грудні 1918 р. Це було зумовлено втратою зовнішньої підтримки після поразки Німеччини в Першій світовій війні, масовими повстаннями селян проти відновлення поміщицького землеволодіння, соціальною напругою, конфліктом з українськими демократичними силами та проголошенням федерації з небільшовицькою Росією, що відвернуло від нього прихильників незалежності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Соціально-економічному розвитку українських земель у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.) були властиві глибока криза, мілітаризація промисловості, руйнація сільського господарства та зниження рівня життя населення. Економіку було підпорядковано потребам фронту, наслідком чого стала інфляція – стрімке знецінення грошей, дефіцит товарів і зростання цін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Дані діаграми свідчать про різке скорочення кількості видань українською мовою з 1863 р. Саме тоді міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв у таємному розпорядженні (циркулярі) до цензурних комітетів наказав припинити друк освітньої, духовної та наукової літератури українською мовою.

Причиною появи Валуєвського циркуляра вважають антиросійське Січневе повстання 1863 р., під час якого на Правобережжі поляки поширювали прокламації із закликом до українського народу підтримати відновлення триєдиної Речі Посполитої. Владу також непокоїло зростання українофільських настроїв поміж інтелігенції та активізація громадівського руху.

Хоча Валуєвський циркуляр не був юридичним актом, його неухильно застосовували на практиці. Тому протягом наступних семи років вийшло друком лише 23 книжки українською.

Дію Валуєвського циркуляра було розширено 1876 р. так званим Емським указом імператора Олександра II, який практично повністю забороняв видання та ввезення на територію імперії книжок українською мовою.

Імператор Микола II «Маніфестом…» від 17 жовтня 1905 р. фактично скасував Емський указ.

«Маніфест про скасування кріпосного права» 1861 року не вплинув на зміни кількості українськомовних видань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Під час революційних подій 1848–1849 рр., відомих під назвою «Весна народів», західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові першу політичну організацію – Головну руську раду (ГРР), яка марно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини (української) від Західної (польської) і перетворення її на автономний край.

Головні здобутки ГРР – вихід галицьких українців на політичну арену та офіційне утвердження їхньої самобутності, адже ГРР досягла успіхів саме в національній культурно-просвітницькій сфері. 

Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Після поразки революції та повернення до абсолютизму в Австрійській імперії ГРР було розпущено 1851 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. у Наддніпрянщині розгорталися масові селянські повстання, спричинені посиленням кріпосного гніту, збільшенням панщини, запровадженням нових повинностей, зростанням натурального і грошового податків тощо.

Найбільших масштабів селянський рух набув на Поділлі під проводом Устима Кармалюка (1813–1835 рр.).

Потужними були повстання військових поселенців у Чугуєві (1819 р.) і Шебелинці (1829 р.). Сподіваючись зменшити витрати на утримання армії та водночас збільшивши її чисельність, влада частину державних селян зробила військовими поселенцями. Селяни ставали фактично довічними солдатами, які поєднували регулярну військову службу із сільськогосподарською працею.

Повстання мали стихійний, локальний характер і були жорстоко придушені урядовими військами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

В уривку йдеться про поширення й розвиток торгівельно-візницького чумацького промислу, який досяг найбільших масштабів наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Тоді чумацтво побутувало майже на всій території сучасної України. На сході його межі проходили річкою Оскіл до впадіння її в річку Сіверський Донець і далі по ньому; на півночі – річкою Сейм до впадіння її в річку Десну і далі Десною до впадіння її в річку Дніпро, а від Києва – на Радомишль, Житомир, Острог; на заході – до передгір'їв Карпат і до річки Дністер; на півдні – аж до узбережжя Азовського і Чорного морів.

Промисел полягав у доправленні вантажів (солі, риби, збіжжя тощо) для продажу на великі відстані з використанням возів, запряжених волами.

Чумацтво відігравало важливу роль у розвитку економічних зв’язків між українськими землями до появи залізниць і парового судноплавства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

На картосхемі жирною лінією окреслено територію Війська Запорозького – козацької автономії в межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р.

Договір став наслідком успішного, але виснажливого для козаків першого етапу Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., і був тимчасовим компромісом між королем Речі Посполитої Яном II Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Після Люблінської унії 1569 р. більшість українських земель опинилися у складі Речі Посполитої під польською владою, політику якої було спрямовано на асиміляцію і зміну релігійної та етнічної ідентичності українського населення, особливо його еліти.

Українська шляхта, щоб мати рівні права з польською шляхтою, переходила в католицизм і переймала польську мову, звичаї та традиції; віддавала своїх дітей у навчання до католицьких шкіл, колегіумів, які виховували молодь у дусі польської культури та римо-католицької віри.

Однак, якщо шляхта тільки могла втратити привілеї, то звичайні православні українці зазнавали великих утисків. Така політика дискримінації спричиняла наростання в Речі Посполитій національних, релігійних і соціальних конфліктів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – перші половині XVI ст. Кримське ханство.

В уривку йдеться про укладення 1385 р. Кревської унії – династичного союзу між Великим князівством Литовським і Королівством Польським.

У цьому союзі польська шляхта вбачала шанс протистояти експансії Тевтонського ордену й спосіб посилити свою державу настільки, щоб відвоювати в тевтонців Балтійське Помор'я, а в Угорщини – Галичину.

Великі надії на унію покладала католицька церква, яка прагнула посилити свій вплив на сході Європи.

Саме тоді в Королівстві Польському розгорталася династична криза, і поляки зробили пропозицію литовському князю Ягайлу укласти союз, що передбачав його одруження з польською королевою Ядвігою.

Ягайло взяв на себе зобов'язання приєднати до Польщі підвладні йому руські та литовські землі, прийняти хрещення та зробити католицизм державною релігією у Великому князівстві Литовському.

Унія стала початком тривалого процесу зближення двох держав, унаслідок чого 1569 р. було утворено Річ Посполиту. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). 

На фото зображено: 

А Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря – м. Київ, 1108–1113 рр.

Б Софійський собор – м. Київ, перша половина XI ст.

В Володимирський собор – м. Київ, 1862–1896 рр.

Г Успенський собор Києво-Печерської лаври – м. Київ, 1073–1078 рр., закладений з ініціативи преподобного Феодосія Печерського й побудований коштом князя Святослава Ярославовича.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Наведений уривок діалогу є частиною оповіді про те, як Володимир Великий прийняв християнство.

У «Повісті минулих літ» змальовано картину складного вибору віри князем. Він вислуховував представників різних релігій, зважував аргументи, розсилав своїх агентів для збору інформації.

Водночас літописець переконує, що вибір християнства був безальтернативним й історично зумовленим, адже ще княгиня Ольга охрестилася в Константинополі й поширювала нову віру на Русі.

Хоча вона не зробила християнство державною релігією, однак підготувала ґрунт для остаточного хрещення 988 року Київської держави її онуком Володимиром.

Правильна відповідь – В.