ТЕМА: Становлення незалежної України.

Плакат стосується перших президентських виборів в Україні, які відбулися 1 грудня 1991 року одночасно з референдумом про незалежність.

На цих виборах переміг Леонід Кравчук, який до цього був Головою Верховної Ради України. Його основним конкурентом був В’ячеслав Чорновіл, один із лідерів українського національно-демократичного руху.

За результатами голосування Леонід Кравчук отримав понад 60 % голосів виборців і став першим Президентом незалежної України.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

У тексті Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) зазначено, що рішення ухвалено, «зважаючи на смертельну небезпеку, яка нависла була над Україною».

Це формулювання пов’язане з подіями 19–21 серпня 1991 року, коли група радянських керівників здійснила спробу державного перевороту (ДКНС/ГКЧП) з метою збереження СРСР. Ці події пришвидшили процес розпаду Радянського Союзу.

Після провалу перевороту Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.).

У 1970–1980-х роках в СРСР поглиблювалися кризові явища в економіці та соціальній сфері. Однією з характерних рис буденного життя були проблеми у сфері торгівлі та обслуговування населення: грубе ставлення продавців, байдужість до покупців, небажання якісно виконувати роботу.

На карикатурі зображено працівника магазину, на халаті якого написано «Місячник культурного обслуговування завершено!». Це сатиричне зображення висміює ставлення працівників торгівлі до клієнтів і демонструє низький рівень культури обслуговування у сфері торгівлі в радянський період.

Варіант відповіді А (незадовільні умови праці персоналу) не відповідає змісту карикатури, адже вона спрямована не на умови праці, а на поведінку продавців.

Варіант відповіді Б (дефіцит товарів) також не є головною ідеєю карикатури, оскільки в центрі уваги не відсутність товарів, а ставлення до покупця.

Варіант відповіді Г (падіння престижу професії) не відображено в сюжеті зображення.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Період «відлиги» пов’язаний із частковою лібералізацією радянської системи після смерті Йосипа Сталіна. У цей час відбулися певні зміни в соціально-економічному житті.

Серед характерних явищ цього періоду – запровадження державної пенсійної системи для колгоспників (1964 р.), що покращило соціальне становище селян.

Варіант відповіді Б неправильний: паспортну систему для всіх селян повністю запровадили лише 1974 року, тобто вже після завершення періоду «відлиги».

Варіант відповіді В неправильний, оскільки за Хрущова відбулася реорганізація колгоспів і радгоспів, але не повна ліквідація системи.

Варіант відповіді Г теж не підходить. У період «відлиги» в УРСР відбувалися подальше зростання промисловості, розвиток нових галузей та активне будівництво підприємств. 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На фотодокументі зображено один із перших комп’ютерів, створених у Радянському Союзі. Йдеться про МЕОМ (Малу електронну обчислювальну машину) – першу електронну обчислювальну машину на території континентальної Європи.

Машину було створено 1951 року в Києві на базі Інституту електротехніки АН УРСР (у селищі Феофанія). Розроблення очолював академік Сергій Лебедєв, чий внесок заклав фундамент для розвитку радянської та світової обчислювальної техніки.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Ждановщина – це ідеологічна кампанія в СРСР другої половини 1940-х – початку 1950-х років, спрямована на посилення контролю партії над культурою, наукою та мистецтвом. 

У газетній вирізці Б згадано постанову ЦК КП(б)У щодо статті «Проти ідеологічних викривлень у літературі». Саме такі постанови та критичні публікації були типовими проявами так званої ждановщини, коли партійне керівництво втручалося в літературний процес і засуджувало авторів за «ідеологічні помилки».

У вирізці А відображено повідомлення про політ 1961 року Юрія Гагаріна в космос  – це приклад досягнень радянської науки і техніки періоду «відлиги», а не ідеологічної кампанії.

У вирізці В засуджено генетику як науку, що було частиною кампанії, яку назвали «лисенківщиною».

Вирізка Г демонструє матеріал про діяльність радянських письменників і пропаганду соціалістичного реалізму, що відображає загальну радянську культурну політику, але без прямої критики «ідеологічних викривлень», характерної саме для ждановщини.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Після завершення Другої світової війни господарство УРСР перебувало у стані глибокої руйнації. Для його відродження було розроблено четвертий п’ятирічний план (1946–1950 рр.), відомий як «п’ятирічка відбудови».

Радянське керівництво зробило основний акцент на пріоритетному розвитку важкої промисловості, зокрема:

• паливно-енергетичного комплексу (вугільна галузь та електроенергетика);

• металургії (відновлення заводів Донбасу та Придніпров’я);

• машинобудування.

Водночас легка й харчова промисловість, а також сільське господарство фінансували за залишковим принципом. Така стратегія була характерною для радянської економічної моделі, де інтереси військово-промислового комплексу та важкої індустрії завжди домінували над потребами споживчого ринку.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. 

В оголошенні міститься наказ євреям з’явитися у визначене місце з документами та речами. Такі відозви нацисти розповсюджували в окупованих містах, щоб зібрати єврейське населення перед масовими розстрілами.

Найвідоміший приклад такого злочину на території України – розстріли в Бабиному Яру в Києві 29–30 вересня 1941 року, коли було вбито десятки тисяч євреїв.

Ці події були частиною Голокосту – політики нацистської Німеччини, спрямованої на знищення єврейського населення Європи.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На пам’ятній медалі зображено події Чортківської офензиви (7–28 червня 1919 р.) – однієї з найуспішніших наступальних операцій Української Галицької Армії (УГА) під час польсько-української війни 1918–1919 років.

У ході цієї операції українські війська:

• відтіснили польські частини;
• звільнили значну частину території Галичини;
• просунулися приблизно на 120 км.

Попри початкові успіхи, українські війська були змушені зупинити наступ через нестачу зброї, боєприпасів і резервів, після чого польська армія перейшла в контрнаступ.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

На поштовій марці зображено Євгена Чикаленка – українського громадського діяча, мецената й одного з найважливіших фінансових підтримувачів українського національного руху на початку XX ст.

Чикаленко відомий тим, що власним коштом фінансував видання української щоденної газети «Громадська думка», яка виходила з 1906 року в Києві. Пізніше її було перейменовано на «Раду». Це була єдина щоденна українськомовна газета в Російській імперії, що висвітлювала події українського громадського та політичного життя.

Саме про цю діяльність йдеться в уривку: видання газети, яка мала великий вплив на розвиток українського національного руху.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Микола Міхновський і Борис Грінченко були учасниками «Братства тарасівців» – першої української таємної політичної організації, що виникла наприкінці ХІХ ст.

Її члени виступали за національне відродження українців і поширення української ідеї серед молоді. Саме в межах цієї організації формувалися їхні політичні погляди та активна громадянська позиція.

Варіант відповіді А неправильний, оскільки Грінченко був пов’язаний із громадівським рухом, а Міхновський – ні.

Варіант відповіді Б також не підходить: вони не фінансували газету «Рада». Її фінансував Євген Чикаленко.

Варіант відповіді В є хибним, адже Міхновський виступав за повну незалежність України, а не автономію.

Отже, єдина спільна риса їхньої діяльності — участь у «Братстві тарасівців».

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

В уривку наведено фрагмент листа Тараса Шевченка до Пантелеймона Куліша, у якому він пропонує перетворити збірник «Записки о Южной Руси» на постійне періодичне видання. 

Результатом цих ідей стало створення журналу «Основа», що виходив у Санкт-Петербурзі в 1861–1862 рр. Його видавали діячі колишнього Кирило-Мефодіївського братства, які 1859 року заснували тут першу громаду.

Це був перший український суспільно-політичний і літературний журнал у Російській імперії. У ньому друкували твори та статті Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова та інших діячів українського національного руху.

Журнал відіграв важливу роль у розвитку української літератури, історіографії та формуванні національної свідомості.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

За гетьманування Данила Апостола було розпочато важливу роботу з упорядкування українського законодавства. Унаслідок цієї діяльності було створено кодифікаційний збірник «Права, за якими судиться малоросійський народ», у якому систематизовано норми права, що діяли на території Гетьманщини. 

Кирило Розумовський запровадив низку перетворень, зокрема судову реформу, що передбачала створення нової системи судів: земських, підкоморських та гродських. Гетьман прагнув модернізувати адміністративний устрій Лівобережжя та підвищити ефективність державного управління.

Отже, спільною рисою діяльності обох гетьманів було проведення реформ адміністративного управління та судочинства.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

У джерелі йдеться про гетьмана Петра Дорошенка. Він прагнув об’єднати українські землі та забезпечити мир і стабільність у державі.

Для цього Дорошенко проводив активну дипломатичну політику, намагаючись підтримувати відносини не лише з християнськими державами, а й з Османською імперією, зокрема, підписавши з нею Корсунські статті 1669 року.

Правильна відповідь: В.