ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

На картосхемі суцільною лінією позначено кордони держави. У їхніх межах розташовано міста Київ, Новгород тощо. Тож про варіант відповіді Г не йдеться. Кордони держави не захоплюють міст Червен, Перемишль, тобто тих, що приєднано до Києва за часів Володимира Великого. На картосхемі окреслено й Хозарський каганат, отже це час до правління Святослава Ігоровича. Стрілками позначено напрямки всередині кордонів держави, а у варіантах відповіді А і Б йдеться про зовнішньополітичні події.

На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями. Візантійський імператор Константин Багрянородний зауважував, що в листопаді їхній князь виходив з Києва й вирушав у полюддя, тобто в круговий об’їзд слов’янських земель древлян, дреговичів, кривичів, сіверян (ці назви східнослов’янських племен також зазначено на картосхемі).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

Згідно із заповітом Ярослава Мудрого після його смерті (1054 рік) старший син Ізяслав мав бути в Києві, Святослав – у Чернігові, Всеволод – у Переяславі. Тобто йдеться про утворення тріумвірату Ярославичів.

«Шлюбну дипломатію» започаткував Володимир Великий. Ще до прийняття християнства (988 рік) Володимир Великий уклав два вигідні шлюби з представницями чеської і болгарської владних родин. Після хрещення князь закріпив новий союз з Візантією тим, що взяв за дружину сестру візантійського імператора Анну. Діти Володимира також часто вступали в дипломатично-сімейні стосунки з іноземними спадкоємцями.

Династія Рюриковичів утратила монопольне становище у владі, поступившись нею на користь нащадків Гедиміновичів і князів іншого походження після монгольської навали в ХІІІ столітті й уключення частини руських земель до складу Великого князівства Литовського у XIV столітті.

Київська Русь офіційно прийняла християнство 988 року. Духовні посланці Константинопольського патріарха хрестили мешканців Києва у водах Дніпра або Почайни. Створення Київської й усієї Русі митрополії Константинопольського патріархату й призначення першого митрополита відбулося до 1054 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Останнього правителя Галицько-Волинської держави Юрія ІІ Болеслава Тройденовича отруєно боярами  1340 року. Галицька земля була боярською республікою до 1349 року, коли помститися за смерть похресника вирішив король Польщі Казимир ІІІ Великий, що вилилось у пограбування Львова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століть. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння учасниками тестування поняття «магдебурзьке право». Ідеться про норму права, за якою міста, звільнені від керування й суду великих землевласників або підпорядкування центральній адміністрації, створювали органи місцевого самоврядування. Воно виникло в ХІІІ столітті в німецькому місті Магдебурзі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, уміння візуально розпізнавати їх. У завданні наведено світлини замку Паланок у Мукачевому (Закарпаття), Кам’янець-Подільської фортеці (Поділля), замку в Підгірцях (Галичина), Верхнього замку в Луцьку (Волинь).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Польська шляхта завжди погордливо ставилася до козацтва, тож про їхнє об’єднання (варіант відповіді А) не йдеться.

Уряд Речі Посполитої намагався рух покозачення спрямувати у вигідне для держави русло. Затвердження ним в 70-х роках XVI століття реєстрового козацького війська знаменувало початок визнання його нового соціального стану (варіант відповіді Б). За реєстровими закріпили низку прав і привілеїв – «вольностей», які вирізняли козаків з-поміж інших верств тогочасного суспільства: звільнення від державних податків і повинностей, окреме адміністративне підпорядкування і судочинство, право на володіння земельними маєтностями.

Польська експансія і посилення соціального й національно-релігійного гноблення наприкінці XVI століття – у першій половині XVII століття привели до покозачення широких верств селянства й міщанства. Тож варіант відповіді В є неправильним.

Варіант відповіді Г також є неправильним, бо польсько-українське протистояння в зазначений у завданні історичний період лише набирало обертів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Для правильного розв’язання цього завдання потрібно знати основні дати життєвого шляху й діяльності Петра Могили. Петро Могила став митрополитом після смерті митрополита Йова Борецького (1631 рік), а вже 1632 року з ініціативи Петра Могили засновано Києво-Могилянську колегію. Варіанти відповіді А, Б, Г – події другої половини XVI століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Петра Сагайдачного (А), Богдана Хмельницького (Б), Івана Мазепи (В), Петра Дорошенка (Г).

Правильна відповідь – Б.