ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками тестування дат історичних подій.

В умові зазначено 1772 рік – дату першого поділу Речі Посполитої. У Петербурзі 5 серпня 1772 року повноважними представниками Пруссії, Австрії й Росії підписано договір про поділ польських земель. Згідно з ним Пруссія забрала Помор’я, Куяви й частину Великопольщі, Австрія – Малопольщу й Галичину, Росія – Східну Білорусь і частину Лівонії (Інфлянти).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

В умові завдання безпосередньо зазначено місце («ополячений край Західної Росії») й опосередковано – дату події (період керування Сергієм Уваровим міністерством освіти Російської імперії, 1833–1849). Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Після польського повстання 1830 року імперський уряд вирішив об’єднати західні губернії, що колись належали Речі Посполитій – Правобережну Україну, Білорусію і Литву – і русифікувати їх. Тож із-поміж варіантів відповіді потрібно вибрати вищий навчальний заклад на Правобережжі. Ним є Київський університет, історію якого започатковано 8 листопада 1833 року, коли було підтримано подання міністра освіти С. Уварова про заснування в Києві Імператорського Університету Св. Володимира. Цей виш відкрито 1834 року переважно заради того, щоби замінити закриті нещодавно польські навчальні заклади – Кременецький ліцей і Віленський університет. Інші причини відкриття нового університету полягали в необхідності боротьби з польським культурним впливом на Правобережній Україні й посиленні русифікації краю, на чому й наголошено в наведеному уривку історичного документа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку не лише знання дат історичних подій, а й розуміння понять і термінів.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й  ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Обов’язковість в освіті як зараз, так і на початку ХХ століття визначено державною структурою. До кінця Першої світової війни Польща й Галичина були у складі Австро-Угорської монархії. Тому на початку ХХ століття німецька мова була обов’язковою для вивчення в школах на цих територіях.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 роках.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й  тих осіб, чиї прізвища наведено в завданні:

• Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської імперії, видав таємне розпорядження (Валуєвський циркуляр 1863 року) для територіальних цензурних комітетів, у якому наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою.
• Богдан Ханенко – український колекціонер старовини й творів мистецтва, меценат, промисловець.
• Петро Столипін, російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911 роках, автор аграрної реформи, зокрема указу від 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов чинного закону, який стосується селянського землеволодіння і землекористування». Суть указу полягала в тому, що кожний домогосподар, який володів надільною землею на общинному праві, міг у будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини землі, яка йому належить. 
• Василь Симиренко – український промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На початку ХХ століття українські землі входили до складу двох держав – Російської імперії й Австро-Угорської монархії. Це означає, що причина зростання трудової еміграції українців буде характерною як для тих, що жили під Австро-Угорщиною, так і для населення українських земель підросійської України. Українське населення переважно було селянським, тож украй неохоче йшло працювати в міста. Та попри селянські реформи, проведені владою, більшість селянських родин відчували брак земельних наділів, що й було однією з причин зростання трудової еміграції українців на початку ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками тестування дат історичних подій.

Аналіз змісту наведених у завданні уривків з історичних джерел засвідчує, що всі вони стосуються діяльності галицько-волинського князя Данила Романовича в різні періоди його діяльності. Прочитавши фрагменти історичних джерел, зрозумівши їхню суть і знайшовши маркери – певні слова й словосполучення – можна правильно визначити дати, що відповідають змісту цих уривків.

У варіанті відповіді А йдеться про князя Данила: топонім Галич і словосполучення «прийняв стіл батька» указують на початок правління Данила Романовича.

Слова «Папа», «скіпетр», «корона», «королівство» у варіанті відповіді Б свідчать, що йдеться про отримання корони від Папи Римського князем Данилом Романовичем.

Назва річки Калка у варіанті відповіді В указує на першу зустріч руських князів із монголами.

У варіанті відповіді Д згадано хана Батия і взяття монголами Києва – подію 1240 року. Цієї дати немає в лівій частині, отже варіант Д є зайвим.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування діяльності гетьманів, зокрема й тих, про яких ідеться в завданні.

Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Зайвим варіантом є Д, адже наймане військо компанійців утворив Дем’ян Многогрішний, про діяльність якого в завданні не йдеться.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.