ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Початок національного відродження. Товариство галицьких греко-католицьких священиків.

Наприкінці ХVІІІ ст. – на початку ХІХ ст. греко-католицькі священики були майже єдиною освіченою верствою українського суспільства. Завдяки цьому і значному впливу на суспільство (церква і священики зберігали етнічну ідентичність) греко-католицьке духовенство стало рушієм національного відродження на українських землях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток літератури, мистецтва. Здобутки видатних вітчизняних науковців та митців. Т. Шевченко. Офорти з «Живописної України» на історичну тематику.

На фото зображено офорти Т. Шевченка: «Дари в Чигирині», «Смерть Б. Хмельницького».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Повстання Чернігівського полку – збройний виступ, підготований Південним товариством декабристів в Україні 10–15 січня 1826 р. проти царського режиму.

Декабристи – це російські дворяни-революціонери, які у грудні (декабрі) 1825 року підняли збройне повстання проти самодержавства та кріпосництва. Для історії України цей рух є надзвичайно важливим, оскільки значна частина їхньої діяльності відбувалася саме на наших теренах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Нова (Підпільненська) Січ існувала в період з 1734 по 1775 рр.

Запорозькі козаки в цей час брали активну участь у двох великих російсько-турецьких війнах на боці Російської імперії: у війні 1735–1739 рр. та війні 1768–1774 рр.

Саме після завершення останньої (Кючук-Кайнарджійський мир) потреба імперії у козаках як захисниках кордону відпала, що стало однією з причин ліквідації Січі у 1775 році.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідь – І. Мазепа.

Ця промова була виголошена Іваном Мазепою наприкінці жовтня 1708 року перед козацькою старшиною та військом у момент прийняття доленосного рішення про перехід на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

 У своїй промові Мазепа пояснював, що союз із Московією став згубним для України («рабство»), а шведський король виступає не як завойовник, а як «союзник і добродій», який допоможе відновити права та вольності Війська Запорозького.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Після смерті гетьмана Д. Апостола у 1734 р. для управління Гетьманщиною було створено Правління Гетьманського уряду. 

Цей період (1734–1750 рр.) називають другим міжгетьманством. Після смерті Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна заборонила обирати нового гетьмана, передавши владу спеціальному колегіальному органу (Правління Гетьманського уряду).

Метою Правління була дискредитація козацької влади. Правління гетьманського уряду проіснувало до обрання у 1750 р. гетьманом К. Розумовського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти.

На фото зображено Троїцький Межиріцький монастир-фортеця.

Це одна з найвизначніших пам'яток оборонної архітектури України доби пізнього середньовіччя та бароко. Він розташований у селі Межиріч Рівненської області (неподалік Острога).

Цей об'єкт є унікальним поєднанням духовної святині та потужної оборонної споруди, що була частиною захисної системи володінь князів Острозьких.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування Д. Многогрішного.

Компанійське військо було створено за часів гетьмана Д. Многогрішного.

• Компанійські полки (або охотницькі полки, наймане військо) були створені саме за часів його гетьманування як регулярні професійні підрозділи.

• Ці полки формувалися з найманців («охочих людей» – звідси "охотницькі") і оплачувалися з гетьманської скарбниці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією.

Б. Хмельницький дорікав послу Московського царства.

Ця фраза, або її варіації, належить гетьману Богдану Хмельницькому і була висловлена в розмовах з представниками Московського царя після Переяславської угоди 1654 року. Вона відображає його ставлення до протекторату і зростаюче незадоволення політикою Москви.

Хмельницький наголошував, що він прийняв протекторат царя не як повне підданство, що зобов'язує виконувати всі накази, а як військово-політичний союз, укладений для спільної боротьби за свободу і державність України. Ця цитата є яскравим свідченням того, що Хмельницький розглядав Переяславську угоду як рівноправний договір, а не як акт поглинання.

Відповідь – В.