ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР. Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Україна під час Другої світової війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерел, як агітаційно-пропагандистський плакат.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації – зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – встановлення послідовності створення плакатів.

На першому плакаті під гаслом «Боєць. Україна чекає на тебе!» зображено жінку, прикуту до стовпа з написом німецькою мовою «Kiew», яка символізую окуповану України. Отже, цей плакат створено в роки радянсько-німецької війни (1941–1945 рр.).

На другому плакаті під гаслом «Відбудуємо на славу!» зображено жінку в робочому одязі з лопатою, яка впевнена у світлому майбутньому. Отже, цей плакат створено в роки повоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.).

На третьому під гаслом «Будуй заводи-гіганти. Купуй 3-й займ індустріалізації!» зображені новобудови п’ятирічок. Отже, цей плакат створено в 1930-ті роки.

На четвертому плакаті зображені окраєць хліба, миска супу, кухоль молока, а на задньому плані велика кількість страждаючих від голоду. Цей плакат створений у 1921–1922 рр., бо голод у цей час, на відміну від Голодомору 1932–1933 рр. і голоду 1946–1947 рр. радянська влада не приховувала.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Дмитро Вишневецький. Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. І. Сірко. Українські землі в другій половині XVIII ст. П. Калнишевський

Завдання передбачає вміння співвідносити діяльність історичної постаті з періодом. Зазначені історичні постаті є одними з найвідоміших козацьких ватажків.

Дмитро Вишневецький уславився походами проти Османської імперії, вважається засновником Запорозької Січі – середина ХVІ ст.

Петро Конашевич-Сагайдачний теж уславився походами проти Османської імперії в добу «героїчних походів», очолював козаків під час походу на Москву в 1618 р., під час Хотинської битви 1621 р. Завдяки його діяльності козацтво фактично перетворилося на регулярне військо і стало захисником православної церкви.

Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької Січі. Уславився під час російсько-турецьких війн ХVІІІ ст. Після знищення Січі в 1775 р. тривалий час був в ув’язненні в Соловецькому монастирі.

Іван Сірко – найвідоміший отаман Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Уславився переможними походами в Крим.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Знання дат зазначених подій передбачено програмою ЗНО.

Ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.

Битва на річці Сині Води – 1362 р.

Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах – 1489 р.

Укладення Кревської унії – 1385 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Поняття та терміни: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина». Україна в умовах десталінізації. Поняття та терміни: «політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники». Україна в період загострення кризи радянської системи. Поняття та терміни:«номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник». Україна в умовах незалежності. Поняття та терміни: «антитерористична операція (АТО)», «тимчасово окупована територія».

Завдання вимагає продемонструвати вміння віднайти ті ключові поняття, які відповідають періодам, вказаним у першій колонці. Деякі поняття мають чітку хронологічну прив’язку. Наприклад: «Операція «Вісла» (1947 р.), раднаргосп (1957 р.), «шістдесятники», АТО (2014–2016 рр.), що допоможе віднайти ключ для розв’язання завдання.

Періоду післявоєнній відбудові (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) відповідають поняття: «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.) відповідають поняття: «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Періоду України в умовах незалежності (1991 р. – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Прихід до влади Директорії.

Завдання передбачає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подією і її наслідками.

Оприлюднення 14 листопада 1918 р. «федеративної грамоти» гетьмана П. Скоропадського призвело до початку антигетьманського повстання на чолі з Директорією.

Підписання Брестського мирного договору 9 лютого (27 січня) 1918 р. дало змогу УЦР за допомогою німецьких військ вигнати більшовицькі війська і відновити свою владу в Україні.

Скликаний Трудовий конгрес України 23–28 січня 1919 р. своїм рішенням визнав Директорію вищою владою України.

Всеукраїнський з’їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. проголосив П. Скоропадського гетьманом України.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. П. Куліш.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток громадівського руху. М. Драгоманов, П. Чубинський. Культура України в другій половині XIX – початку XX ст. Піднесення української культури. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На першому фото зображено Миколу Лисенка – композитора, етнографа, учасника громадівського руху, автора опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Друге фото належить Михайлу Драгоманову – публіцисту, одному з організаторів «Старої громади», Вільної української друкарні в Женеві, видавцю першого українського політичного журналу «Громада».

На третьому фото – Пантелеймон Куліш – історик, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

На четвертому – Павло Чубинський – етнограф, фольклорист, один з видавців журналу «Основа», автор вірша «Ще не вмерла Україна…».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Українські землі першої половини ХVІІ ст. Морські походи козаків. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання передбачає ідентифікацію історичних подій за ключовими словами-маркерами, які містяться в назвах поетичних творів Т.Шевченка.

«Тарасова ніч» – це одна з ключових подій козацького повстання 1630 р. під проводом Тараса Трясила.

Гамалія – узагальнювальний образ козацького ватажка, керівника козацьких походів.

«Чигрине, Чигрине…» – виникає стійка асоціація з долею козацької столиці – Чигирином, який був знищений під час другого Чигиринського походу 1678 р. турецькими військами. Нищення козацької столиці – одна з подій періоду «Руїни».

«Холодний Яр» – район, з якого розгорнулося потужне селянське повстання, що дістало назву «Коліївщина».

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Завдання спрямоване на перевірку знання дат історичних подій, визначених програмою ЗНО. Пошуку правильної відповіді в завданні сприяє загальне розуміння сутності подій, запропонованих у варіантах відповіді.

Одним із можливих шляхів пошуку правильної відповіді в завданні є шлях установлення послідовності зазначених подій у проміжку часу Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

Зазначені битви відбувалися в такій послідовності:

• Корсунська (одна з перших переможних битв війни);
• Зборівська (стала завершальною першого періоду війни, сприяла укладенню Зборівського мирного договору і утворення Козацької держави);
• Берестецька (битва, поразка козаків у якій примусила підписати Білоцерківський мирний договір);
• Батозька (одна з найбільш блискучих перемог козаків над польським військом).

Якщо співвіднести вказані битви з датами, то отримаємо правильні «логічні» пари.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку знань діяльності київських князів. Один з варіантів розв’язання завдання – установити хронологічну послідовність правління князів, а також подій, поданих у правій частині завдання.

Послідовність правління київських князів така: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

Відповідно, з діяльністю Олега пов’язано об’єднання північних і південних руських земель у 882 р.

З діяльністю Ігоря пов’язана загибель руського флоту від «грецького вогню» під час невдалого походу на Константинополь у 941 р.

Ольга після трагічної загибелі чоловіка під час здійснення полюддя (945 р.) організувала погости та запровадила систему уроків.

Син Ігоря і Ольги уславився розгромом Хазарського каганату.

Запровадження християнства як державної релігії пов’язано з діяльністю князя Володимира Великого, який не зазначений у завданні.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.