ТЕМА: Київська держава

Подія, що стала причиною відмови великих князів київських від здійснення полюддя, описана в уривку Б.

• Уривок  «древляни вбили… Ігоря», «Іскоростень» описує вбивство князя Ігоря древлянами. Ігор, згідно з літописом, спробував двічі зібрати данину з древлян за один рік, що було порушенням традицій. У результаті древляни, обурені його жадібністю, вбили його. 

• Після цього, княгиня Ольга провела адміністративну реформу, встановивши фіксовані розміри данини («уроки») і місця для її збору («погости»), що фактично поклало край хаотичному полюддю.

• Полюддя — це система збору данини в Київській Русі, за якої князь разом зі своєю дружиною особисто об'їжджав підвладні племена в осінньо-зимовий період, щоб зібрати данину.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Процес договірного оформлення стосунків Київської держави з Візантійською імперією був започаткований у 860 р.

Князь Аскольд здійснив великий морський похід на Константинополь у 860 році. Хоча він не зміг захопити місто, його похід змусив Візантію укласти договір з Руссю. Ця подія вважається початком історії Київської Русі як держави на міжнародній арені.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі зображено межі Великої Скіфії. Це державне утворення існувало в Причорноморських степах приблизно з VII по III століття до нашої ери. На скіфів вказують зазначені скіфські царські кургани: Товста Могила, Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила та сусідство зазначеної території з грецькими містами-державами: Тіра, Ольвія, Херсонес.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключовими у джерелі маркери є художні образи «колгоспниці» і «куркуля» і гасла-словосполучення – «Іди в колгосп», «Усі разом дамо куркулю відсіч», «шкодить робітникам і селянам той, хто розпродає і вирізає худобу», «З усім інвентарем до колгоспу вступай, не ріж свою худобу», «Організуємо колективний двір для худоби» – чітко вказують на правильні відповіді: плакат створює негативний образ заможного селянина (куркуля); поява плакату зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр. (щоб не віддавати у колгосп селяни вирізали більше половини худоби, поголів’я якої не вдавалося відновити декілька десятиліть); плакат агітував за усуспільнення власності.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечити вихід з економічної і політичної кризи шляхом повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості і зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізація політики супроводжувалася неодноразовими кризами хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), появою безробіття і зростанням соціальної нерівності (поява непманів). У 1929 р. Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українська революція. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

У цьому випадку джерелами є фрагменти перших шпальт газет першої половини ХХ ст. Предмет ідентифікації в завданні – події, відображені на шпальтах газет.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «Приватний капітал в Україні», «Концесії у СРСР» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися в радянській Україні за часів непу (1921–1929 рр.).

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «З Української Народної Республіки», «Німці і українці», «Винниченко в Києві» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися після вступу німецьких військ у Київ у березні 1918 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «Акт проголошення Української Держави», «Самостійна Україна» – чітко вказують на те, що газета відображає подію проголошення Акта відновлення Української Держави, що відбулося 30 червня 1941 р. у Львові.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст», «Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – чітко вказують на те, що газета відображає події угорської агресії проти Карпатської України в березні 1939 р.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Підрозділи Махна відіграли одну з ключових ролей у розгромі військ генерала П. Врангеля в Криму в 1920 р.

Н. Махно був одним з організаторів селянських повстань проти гетьмана П. Скоропадського 1918 р.

Під час наступу Білої армії генерала А. Денікіна в Україні та на Москву восени 1919 р. загони Н. Махна розгромили тил його армії.

Підрозділи Н. Махна взяли участь у придушенні антирадянського повстання отамана М. Григор’єва влітку 1919 р.

Відповідь: БГВА.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «вихід на політичну арену… нових суспільних формувань», «характер виборів… акцент на альтернативності» – чітко вказують на перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР навесні 1990 р. Ця подія відповідає періоду розпаду Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «стійкість і мужність української армії», «підтримка армії з боку народу», «тиск Заходу», «Росія… агресія» – указують на те, що в джерелі йдеться про збройну агресію Росії проти України (2014 і понині).

Ключове в джерелі № 3 словосполучення-маркер – «звільнити з-під адміністративного нагляду кримських татар» – чітко вказує на один із заходів влади СРСР періоду десталінізації. Проте цей захід був обмеженим. Кримським татарам, які були депортовані у 1944 р., не дозволили повернутися на батьківщину.

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «У СРСР побудоване розвинене соціалістичне суспільство», «нова історична спільнота – радянський народ» – чітко вказують на ідеологічні гасла, які були сформульовані наприкінці 1960-х рр. і закріплені в Конституції СРСР 1977 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

М. Волобуєв – український економіст 1920-х років, автор концепції економічної самодостатності УСРР.

Л. Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

О. Шумський – радянський політичний діяч, нарком освіти УСРР, активний провідник політики «українізації».

В. Липківський – церковний та освітній діяч, історик, перший митрополит Української автокефальної православної церкви.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.