ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Виділений документ ілюструє експансію литовських князів на землі Південно-Західної Русі.

Процес, описаний у тексті, включає такі ключові елементи:

• Заселення спустошених земель "своїми людьми": Це вказує на прихід нової політичної сили на землі, які постраждали від попередніх подій (наприклад, монгольської навали).

• Поширення влади на "знесилених русів": Свідчить про підпорядкування руського населення цій новій владі.

• Перейняття "всієї [землі руської]... від татар": Це найважливіший маркер, що описує поступовий перехід територій, які раніше контролювалися Золотою Ордою (татарами), під владу нової сили.

• Прогнання "баскаків": Баскаки були представниками монголо-татарських ханів, які збирали данину. Їхнє прогнання означає звільнення від прямого ординського панування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Ольгерд  «усю [землю руську] перейняв від татар у своє володіння»?

Уривок описує процес експансії Великого князівства Литовського на руські землі (території сучасної України) у XIV столітті, що супроводжувався витісненням монголо-татарського панування.

Ключові факти:

1. Основний етап приєднання: Історичні джерела чітко вказують, що основний масив українських земель (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля) був приєднаний до Литви за правління Великого князя Ольгерда Гедиміновича (1345–1377 рр.).

2. Вирішальна битва: Головною подією, яка поклала початок звільненню цих територій від татарської влади, була битва на річці Сині Води у 1362 році, де військо Ольгерда здобуло перемогу над татарськими "царками" (баскаками/намісниками) Золотої Орди.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Найбільш спільною рисою, яка об'єднує ключових діячів української історії з цього ряду (Острозького та Могилу), є їхня роль у розвитку освіти.

• К.-В. Острозький — засновник Острозької академії.

• П. Могила — засновник Києво-Могилянського колегіуму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVІ століття.

Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – у першій половині XVII ст. було укладення церковної унії між православною та католицькою церквами.

Полемічна література — це твори, які виникли внаслідок гострої релігійної боротьби між прихильниками та противниками об'єднання православної та католицької церков.

Берестейська церковна унія 1596 року. Ця унія призвела до розколу Київської митрополії на дві частини: уніатську (греко-католицьку, підпорядковану Папі Римському) та православну (яка залишилася під Константинопольським патріархатом).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Умови Куруківської угоди 1625 р. задовольняли інтереси лише заможної частини реєстрового козацтва.

• Основні положення угоди стосувалися реєстру та прав козаків:

  • Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 тисяч до 6 тисяч осіб.

  • Реєстровці отримували платню та право на самоврядування (вибори гетьмана, старшини) у межах своєї території.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Уривок, у якому полковник Іван Богун аргументує свою позицію, критикуючи московське "рабство", стосується недоцільності укладання «Березневих статей».

Іван Богун різко критикує соціально-політичний устрій Московського царства, зокрема систему холопства і рабства, зазначаючи, що "все є власністю царя" і "Увесь народ московський є рабом". Він вважав, що приєднання до такої держави є катастрофою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку описано підготовку до вирішальної битви Конотопської війни (1658–1659 рр.) між Гетьманщиною та Московським царством.

Після підписання Гадяцького договору (1658 р.) Іван Виговський опинився у стані війни з Москвою. Щоб протистояти чисельно переважній московській армії князя Трубецького, гетьман уклав військовий союз із Кримським ханством.

У червні 1659 року під Конотопом (на річці Соснівка) об'єднане військо вщент розгромило елітні частини московського війська.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Пам’ятка архітектури Жовкви, зображена на фото початку ХХ ст., – це Жовківська оборонна синагога, тому вона безпосередньо пов’язана з життєдіяльністю міської громади євреїв.

На той час Жовква була приватним містом короля Яна III Собеського, який сприяв розвитку єврейської громади та дозволив будівництво такої величної кам'яної споруди.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Виявом «соціального розбійництва» на теренах Галичини, Буковини та Закарпаття в XVI–XIX ст. була діяльність опришків.

Опришки не були звичайними грабіжниками. Вони нападали на маєтки шляхти, орендарів та лихварів — тих, хто уособлював соціальний та національний гніт. Частину відібраного майна вони нерідко роздавали бідним селянам, через що здобули статус народних месників.

Правильна відповідь – Б.