ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні наведено світлини Симона Петлюри, Євгена Коновальця і Степана Бандери. Після ідентифікування зображень потрібно відкинути варіанти відповіді А, Б й В, бо С. Петлюра не мав відношення ні до Організації українських націоналістів (ОУН), ні до руху Опору в роки Другої світової війни. Правильною відповіддю є варіант Г. Радянськими органами держбезпеки організовано вбивства: С. Петлюри 1926 року в Парижі, Є. Коновальця 1939 року в Роттердамі, С. Бандери 1950 року в Мюнхені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками адміністративно-територіального поділу українських земель під час німецької окупації. В уривку історичного документа йдеться про «генеральний округ Житомир», місто в центральній частині українських земель. Варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Галичина належала до західної частини УРСР. Варіант відповіді Б також не може бути правильним, бо на початок 1943 року територію українських земель було повністю окуповано нацистами. Округ «Трансністрія» – це південно-західна частина українських земель, тож варіант відповіді Г також неправильний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко – український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР він був чи не єдиним генералом, який вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Після капітуляції Німеччини 9 травня 1945 року Друга світова війна ще тривала майже чотири місяці із її сателітом Японією. Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Тихому океані на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав генерал родом із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Проаналізувавши плакат, можна визначити, що йдеться про повоєнні події, а саме період від 1946 до1950 років. По закінченні Другої світової війни СРСР відмовився від фінансової допомоги «плану Маршалла» з ідеологічних міркувань, тож варіант відповіді А – неправильний. Оскільки в Радянському Союзі діяла планова економіка, то варіант Г також не може бути правильним. Здобутки науково-технічної революції (НТР), про які йдеться у варіанті відповіді В, упроваджували на Заході в 1950-х, а не в СРСР у 1946–1950 роках. Тож в СРСР економіку після війни відновлювали за рахунок використання здебільшого власних ресурсів і репарацій.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги хронологічні рамки, зазначені в умові завдання – друга половина 1940-х – початок 1950-х років. Повоєнний голод 1946–1947 років здебільшого в центральних і південних регіонах українських земель на початку 1950-х подолано. Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) ліквідовано 1946 року, відповідно в 1950-х ця конфесія могла діяти лише в підпіллі. Натомість по завершенні військових дій Другої світової війни Організація українських націоналістів (ОУН) і загони Української повстанської армії (УПА) продовжували боротьбу вже з більшовицькою владою. Ця боротьба пішла на спад після вбивства 1950 року керівника УПА Романа Шухевича, однак окремі загони УПА діяли аж до середини 1950-х років. Об’єктами нападів повстанців були радянські активісти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.