Основу економічного розвитку Київської Русі становили землеробство та чорна металургія.

Економіка Київської Русі (IX – XIII ст.) була переважно аграрною та базувалася на сільськогосподарському виробництві, доповненому високорозвиненим ремеслом і жвавою міжнародною торгівлею.

Відповідь – Б.

В уривку йдеться про князя Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий (син Володимира) відомий тим, що:

• Сприяв масовому перепису та перекладу книг.

• Створив при Софійському соборі першу бібліотеку і скрипторій (майстерню для переписування книг).

• Його діяльність символічно описується як «засівання книжними словами» (тобто поширення освіти та християнської мудрості).

Відповідь – В.

Первісна людина з’явилася на території сучасної України близько 1 млн років тому. Найдавніша пам'ятка, що свідчить про перебування первісної людини на території сучасної України, — це стоянка біля села Королево на Закарпатті. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

«Битва за Дніпро» 1943 р. стала завершенням перелому на радянсько-німецькому фронті. Відповідно, вона мала такі наслідків:

1) визволення Києва та окремих районів Правобережної України від окупантів;

2) подолання стратегічно важливого рубежу німецької оборони – «Східного вару»;

3) створення умов для визволення Правобережної та Південної України.

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Аналіз запропонованих відповідей дає такий результат. Реформи 1860-х-1870-х рр. у Російській імперії сприяли завершенню промислового перевороту (реформи усунули феодальні пережитки, відкривши шлях до прискореної модернізації країни), формуванню ринку вільнонайманої праці (селяни отримали особисту свободу), широкому долученню селян до підприємницької діяльності та торгівлі (завдяки отриманню громадянських прав та особистої свободи).

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи. Українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Картосхема дає змогу:

• Визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм (локалізовано на Правобережній Україні).
• Визначати хід бойових дій Північної війни на українських землях (позначено на карті стрілочками, місце вирішальної битви під Полтавою, знищення Батурина і Чортомлицької Січі).
• Окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи (кольором і штрихуванням).

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Влада князя Данила Романовича напередодні монгольської навали на Русь (1239 р.) поширювалася на землі таких князівств:

4 Волинського

5 Галицького

7 Київського

У 1239 р. Данило Галицький разом зі своїм братом Васильком завершив відновлення спадщини свого батька Романа Мстиславича, який на початку ХІІІ ст. поширював владу на Волинське, Галицьке та Київське князівства. Також фактично він контролював і Переяславське князівство.

Відповідь: 4 5 7.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. Україна в період загострення кризи радянської системи. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Опозиційний рух. П. Шелест. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Перший уривок джерела пов’язаний з діяльністю Української Гельсінської групи (1976 р.)

Другий є партійною критикою книги Шелеста «Україно наша Радянська!», що стало приводом зняття його з посади Першого секретаря ЦК КПУ в 1972 р.

Третій документ відображає період перебудови (1985-1991 рр.).

Четвертий – уривок програми УРСС, однієї з перших дисидентських організацій (1959–1961 рр.)

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР. Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Україна під час Другої світової війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації – зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – встановлення послідовності створення плакатів.

На першому плакаті під гаслом «Боєць. Україна чекає на тебе!» зображено жінку, прикуту до стовпа з написом німецькою мовою «Kiew», яка символізую окуповану України. Отже, цей плакат створено в роки радянсько-німецької війни (1941–1945 рр.).

На другому плакаті під гаслом «Відбудуємо на славу!» зображено жінку в робочому одязі з лопатою, яка впевнена у світлому майбутньому. Отже, цей плакат створено в роки повоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.).

На третьому під гаслом «Будуй заводи-гіганти. Купуй 3-й займ індустріалізації!» зображені новобудови п’ятирічок. Отже, цей плакат створено в 1930-ті роки.

На четвертому плакаті зображені окраєць хліба, миска супу, кухоль молока, а на задньому плані велика кількість страждаючих від голоду. Цей плакат створений у 1921–1922 рр., бо голод у цей час, на відміну від Голодомору 1932–1933 рр. і голоду 1946–1947 рр. радянська влада не приховувала.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.