ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

1. У період відлиги радянське керівництво здійснило спробу лібералізації суспільно-політичного життя, складниками якої були розвінчання культу особи Сталіна й десталінізація – поступова відмова від крайніх проявів сталінського тоталітарного режиму. У доповіді М. Хрущова на XX зʼїзді КПРС 1956 року прозвучала критика Сталіна та його найближчого оточення, а не системних злочинів комуністичного режиму (Д).
2. Частина української інтелігенції, не згодна з офіційною ідеологією і порядками, заклала основи дисидентського руху, учасники якого виступали за дотримання свободи совісті, слова й пересування, демократизацію, правову державу, громадянське суспільство, право націй на самовизначення тощо. Українське дисидентство мало виражене національно-визвольне забарвлення й використовувало ненасильницькі методи боротьби: поширення «самвидаву», відкриті листи-протести, створення правозахисних груп як-от Українська Гельсінська група (Г).
3. У період відлиги під впливом лібералізації суспільного життя виділилася плеяда творчої молоді – шістдесятники, які прагнули вийти за межі соціалістичного реалізму і своєю творчістю сприяли піднесенню національної свідомості, відродженню української мови, культури тощо (В).
4. Після смерті Й. Сталіна було запущено процес реабілітації, який передбачав заходи з виправдання та відновлення прав жертв сталінських репресій, зокрема, народів, виселених із Криму 1944 року (А).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

1. Кирило Трильовський – громадсько-політичний діяч Галичини, засновник патріотичної руханково-пожежної організації «Січ», члени якої займалися не лише спортивно-оздоровчою діяльністю, але й просвітництвом у середовищі галицької молоді (Д).
2. Кость Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, очільник Головної української ради, голова Державного секретаріату (уряду) ЗУНР (А).
3. Дмитро Донцов – лідер Союзу визволення України, ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, що ідейно сформував і загартував  покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках (В).
4. Євген Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців – однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР, лідер Української військової організації (УВО), перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН) (Б).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Після придушення польського (Листопадового) повстання 1830–1831 рр. царський уряд ухвалив рішення розформувати Кременецький єзуїтський колегіум і на його базі створити Імператорський університет у Києві. Урочисто відкритий у день рівноапостольного князя Володимира заклад мав сприяти імперській політиці русифікації населення Правобережжя. Однак Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні. Адже його викладачі та студенти часто були активними учасниками нелегальних груп й організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму (В).
2. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Д).
3. Криза феодально-кріпосницької системи, поширення західноєвропейських ідей Просвітництва, відсутність громадянських свобод – це чинники, які активізували опозиційні рухи у Російській імперії на початку ХІХ ст. Під впливом французько-російської війни 1812 року та закордонних походів російської армії в середовищі військовиків виникли таємні революційні організації, серед яких – Південне товариство. Його члени під гаслами ліквідації самодержавства, скасування кріпацтва, встановлення республіканського ладу підняли повстання Чернігівського полку, яке тривало з 29 грудня 1825 р. до 3 січня 1826 р. (Г).
4. Одним із найвагоміших здобутків громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» стало видання 1837 року першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної та духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної та національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання (А).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

1. Гайдамака – народний повстанець на Правобережній Україні у складі Речі Посполитої, учасник визвольного руху XVIII ст. проти польсько-шляхетського гніту (В). 
2. Зимівник – хутірське господарство запорозьких козаків за межами Січі у XVI–XVIII ст., де вони займалися скотарством, землеробством, бджільництвом та іншими промислами (А).
3. Коліївщина – наймасштабніше національно-визвольне повстання гайдамаків 1768 року на Правобережній Україні проти гноблення українського населення польською шляхтою та євреями-орендарями (Г).
4. Паланка – адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького низового за часів Нової Січі (Б).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

У сюжеті військової драми Тимура Ященка «Черкаси» відтворено історію останнього українського морського тральника під час анексії Криму Російською Федерацією 2014 року.

Екіпаж корабля під командуванням капітана 2-го рангу Юрія Федаша три тижні мужньо боронив своє судно, заблоковане окупантами в кримській бухті Донузлав. Щоб захопити тральник, російські спецпризначенці під час штурму застосували геліокоптери та швидкісні катери.

«Черкаси» був останнім із дев’яти кораблів Військово-Морських Сил України, який не спустив державного прапора. Тепер його називають символом спротиву російській окупації Криму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Ліна Костенко і Василь Симоненко – представники культурного феномену шістдесятництва. Під час відлиги рух шістдесятників об’єднував молоду українську інтелігенцію, яка своєю творчістю сприяла піднесенню національної свідомості, підтримувала українську мову, відроджувала культуру тощо. Вони сповідували нові, відмінні від офіційної комуністичної ідеології погляди, а їхня творчість стала культурним протестом проти російсько-радянського імперіалізму.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Монету присвячено одному із чільних провідників українського визвольного руху, генерал-хорунжому й Головнокомандувачу Української повстанської армії з 1943 до 1950 року Романові Шухевичу (Тарасові Чупринці).

Шухевич загинув у Білогорщі на Львівщині 5 березня 1950 року в бою із загоном радянських спецслужб.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Передумовою вступу Червоної армії на територію Західної України історики вважають укладення 23 серпня 1939 р. «пакту Молотова – Ріббентропа».

Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

У таємному додатку до угоди сторони домовилися про лінію розмежування сфер впливу в Східній Європі.

Втілюючи підписані в Москві домовленості, Гітлер уже 1 вересня напав на Польщу й окупував її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Намагаючись виправдати агресію, радянська пропаганда послуговувалася міфом про «визвольний похід» Червоної армії та «золотий вересень» 1939 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У Роттердамі 23 травня 1938 р. радянський агент Павло Судоплатов убив лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця.

Це поглибило суперечності в середовищі націоналістів і зрештою призвело до розколу організації на дві розсварені фракції, відомі за іменами своїх провідників – Андрія Мельника та Степана Бандери.

Радикальне (революційне) молодіжне крило ОУН (б) було зорієнтоване на безкомпромісну боротьбу, ОУН (м) сповідувала поміркованіший націоналізм.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Більшовицький уряд унаслідок провалу політики воєнного комунізму проголосив 1921 року нову економічну політику (неп).

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, зокрема скасування заборон на приватне підприємництво, упровадження оренди, економічних методів господарювання тощо.

Легалізація приватної підприємницької ініціативи суттєво пришвидшила процес становлення нової радянської або непманської буржуазії, представники якої здебільшого не були носіями підприємницьких традицій та етичних норм.

В умовах невизначеності, усвідомлюючи тимчасовість непу, під жорстким економічним та адміністративним тиском держави, непмани часто були марнотратними, використовували прибутки на задоволення власних потреб, задля швидкого заробітку обходили закон.

Стиль життя непманів контрастував із масовим безробіттям і злиднями в містах, де особливо помітною була соціальна диференціація.

Нову економічну політику згорнули 1928 року, замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві 29 квітня 1918 р. проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Відразу було оприлюднено «Грамоту до всього українського народу» та Закон «Про тимчасовий державний устрій України», у яких гетьман оголосив Центральну Раду розпущеною, сповістив про перехід влади до своїх рук і проголосив створення Української Держави.

Попри те, що Павло Скоропадський зупинив управлінський хаос, почав відновлювати українську армію та державні інституції, стабілізував економіку, його режим упав уже в грудні 1918 р. Це було зумовлено втратою зовнішньої підтримки після поразки Німеччини в Першій світовій війні, масовими повстаннями селян проти відновлення поміщицького землеволодіння, соціальною напругою, конфліктом з українськими демократичними силами та проголошенням федерації з небільшовицькою Росією, що відвернуло від нього прихильників незалежності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Соціально-економічному розвитку українських земель у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.) були властиві глибока криза, мілітаризація промисловості, руйнація сільського господарства та зниження рівня життя населення. Економіку було підпорядковано потребам фронту, наслідком чого стала інфляція – стрімке знецінення грошей, дефіцит товарів і зростання цін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Дані діаграми свідчать про різке скорочення кількості видань українською мовою з 1863 р. Саме тоді міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв у таємному розпорядженні (циркулярі) до цензурних комітетів наказав припинити друк освітньої, духовної та наукової літератури українською мовою.

Причиною появи Валуєвського циркуляра вважають антиросійське Січневе повстання 1863 р., під час якого на Правобережжі поляки поширювали прокламації із закликом до українського народу підтримати відновлення триєдиної Речі Посполитої. Владу також непокоїло зростання українофільських настроїв поміж інтелігенції та активізація громадівського руху.

Хоча Валуєвський циркуляр не був юридичним актом, його неухильно застосовували на практиці. Тому протягом наступних семи років вийшло друком лише 23 книжки українською.

Дію Валуєвського циркуляра було розширено 1876 р. так званим Емським указом імператора Олександра II, який практично повністю забороняв видання та ввезення на територію імперії книжок українською мовою.

Імператор Микола II «Маніфестом…» від 17 жовтня 1905 р. фактично скасував Емський указ.

«Маніфест про скасування кріпосного права» 1861 року не вплинув на зміни кількості українськомовних видань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Під час революційних подій 1848–1849 рр., відомих під назвою «Весна народів», західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові першу політичну організацію – Головну руську раду (ГРР), яка марно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини (української) від Західної (польської) і перетворення її на автономний край.

Головні здобутки ГРР – вихід галицьких українців на політичну арену та офіційне утвердження їхньої самобутності, адже ГРР досягла успіхів саме в національній культурно-просвітницькій сфері. 

Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Після поразки революції та повернення до абсолютизму в Австрійській імперії ГРР було розпущено 1851 року.

Правильна відповідь – Б.