ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери у джерелі – «був великою поразкою української дипломатії та гробом самостійності Української держави в новітніх часах», «Польща і більшовицька Росія поділились українськими землями, як в Андрусові в 1667 році» –указують на умови Ризького мирного договору між радянськими республіками й Польщею.

Згідно з умовами договору було визначено лінію кордону між державами: до Польщі відходили західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі; «Росія і Україна відмовляються від усяких прав і претензій на землі, розташовані на захід від кордону... Зі свого боку Польща відмовлялася на користь України й Білорусії від усяких прав і претензій на землі, розташовані на схід від цього кордону».

Анрусівський договір (перемир’я) 1667 року був першим міжнародним договором, за яким сусідні держави ділили між собою територію української держави. За Ризьким договором лінія поділу території Української держави проходила не по Дніпру, а значно західніше.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Однією із причин переходу 1921 року більшовиків до нової економічної політики було піднесення масового селянського повстанського руху проти політики «воєнного комунізму». На території України селянський рух окрім соціального змісту все виразніше почав набирати рис національно-визвольного. Активно діяли повстанські загони на чолі з Нестором Махном, тривало існування Холодноярської республіки (1918–1922 роки), діяли десятки менших повстанських загонів. За межами України вирували могутні Тамбовське («Антоновщина») і Сибірське селянські повстання, повстання на Балтійському флоті (Кронштадське повстання) тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя.

Започатковану рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року «коренізацію» формально реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років. В УСРР її проводили у формі українізації.

«Коренізація» сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

Тобто в результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики «коренізації» було збільшено частку українців у керівних кадрах республіканського партійно-радянського апарату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркерами в джерелі є образи (робітник, ДніпроГЕС), гасло «Дніпрельстан збудовано», слова Сталіна («Немає таких фортець, які б більшовики не могли б здобути») – указують на «здобутки» радянської модернізації України – будівництво найбільшої в Європі гідроелектростанції, яку було запущено 1932 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркерами в джерелі є речення «Терор був настільки загальним і настільки «скорострільним», що законні органи влади розпалися», «Безпрецедентний удар по політичному керівництву означав повну руйнацію української партії», які вказують на масштаби й наслідки сталінського терору в Україні, який Роберт Конквест назвав «Великим».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

В умовах розпаду й ліквідації Чехо-Словаччини українці Закарпаття 15 березня 1939 року проголосили незалежність Карпатської України. Та молода держава відразу зазнала агресії Угорщини. Ще в ніч із 13 на 14 березня 1939 року 40-тисячне угорське військо розпочало наступ. Йому молода держава змогла протиставити лише дві тисячі бійців «Карпатської Січі». Завдяки їхньому героїчному опору було створено умови для українського народу вкотре заявити про своє прагнення самостійного життя. Сили були нерівними,  Карпатську Україну загарбала Угорщина. Президент Августин Волошин й уряд мусили емігрувати.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

30 червня 1941 року, скориставшись поразкою Червоної армії в боях із німецькими військами, у Львові представники ОУН (Б) проголосили Акт про відновлення Української держави. Також було створено уряд на чолі з Ярославом Стецьком. Проте керівництво нацистської Німеччини поставилося негативно до цього Акта. Прокотилася хвиля арештів лідерів і членів ОУН. Однак лідери ОУН не відмовилися від Акта.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Рух Опору – національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною і її союзниками в роки Другої світової війни. Боротьба набирала різних форм – від духовного опору до збройної боротьби. А його протилежністю є співпраця з ворогом.

Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду Другої світової війни, співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркерами у джерелі є образи (радянський солдат, карта УРСР) і гасло «Україна вільна!», які вказують на події 1944 року, коли в результаті Карпатсько-Ужгородської операції було завершено вигнання німецьких окупантів і їхніх союзників із території УРСР.

Правильна відповідь – Г.