ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

За часів гетьманування Івана Мазепи для соціально-економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини був характерний процес узаконення та регламентації панщини.

У 1701 році Мазепа видав універсал, який офіційно обмежував панщину для селян двома днями на тиждень (дводенна панщина). До цього розмір повинностей часто визначався власниками маєтків довільно.

Панщина – це обов’язкова безплатна праця залежних селян у господарстві землевласника (феодала) зі своїм інвентарем та робочою худобою. Це одна з основних форм феодальної земельної ренти (відробіткова рента).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

«Великий згін» населення Правобережної Гетьманщини здійснював гетьман Іван Самойлович.

«Великий згін» – насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну (Гетьманщину), зорганізоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр. з метою позбавлення політичних противників соціальної бази і знелюднення території, яка переходила під управління Османської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово-політичною силою.

У період з 1667 р. (Андрусівське перемир’я) по 1686 р. (Вічний мир) вона формально перебувала під подвійним управлінням московського царя і польського короля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Передумовою подій, описаних в уривку, було укладення українсько-московського договору.

Обов'язок присягати московському цареві виник внаслідок укладення Березневих статей (або Переяславського договору) між Військом Запорозьким (Гетьманщиною) та Московським царством у березні 1654 року. Цей договір встановлював протекторат московського царя над Україною.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Уривок  цитує Куруківську угоду (1625 р.), що була укладена після поразки козацького повстання під проводом Марка Жмайла. Вона передбачала:

• Обмеження реєстру 6 тисячами осіб.

• Розділення реєстру на полки.

• Створення окремого загону з 1000 козаків, який мав постійно перебувати на Низу за порогами (Запорозька Січ). 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Однією з головних причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – першій половині XVII ст. було укладення унії між православною та католицькою церквами.

Укладення Берестейської церковної унії у 1596 році. Ця подія призвела до утворення Греко-католицької церкви (уніатської) та спричинила розкол серед українського населення та духовенства.

Суть полемічної літератури: Це були публіцистичні твори, трактати, памфлети, у яких автори обґрунтовували свою позицію, критикували опонентів і обговорювали долю української церкви та народу в умовах Речі Посполитої.

Відповідь – Г.

На фото зображено костел святого Варфоломія в Дрогобичі.

• Костел був закладений у грудні 1392 року королем Польщі Владиславом II Ягайлом на території колишнього замку.

• Спочатку костел був задуманий як оборонна споруда в готичному стилі. У його стіни, можливо, були включені залишки мурованого терему місцевого воєводи XIII століття.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

У 1478 р. Кримське ханство потрапило у васальну залежність від Османської імперії.

У 1475 році Османська імперія (Туреччина) захопила генуезькі колонії в Криму та частину південного узбережжя півострова.

У 1478 році Кримський хан Менґлі I Ґерай офіційно визнав васальну залежність Кримського ханства від Османської імперії (турецького султана). Цей союз був визначальним для подальшої історії України.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Наведений уривок містить кілька ключових фактів, які однозначно вказують на Лева Даниловича (сина Данила Галицького, правив 1264–1301 рр.):

• «Переніс свою столицю у місто Львів, що сам будував ще за батька»: Львів був заснований Данилом Галицьким і названий на честь його сина Лева, який згодом зробив його своєю столицею.

• «Жив у злагоді з татарами, з ханами їх Ногаєм та Тулабугою ходив на Польщу... здобув для сина свого Юрія город Люблін»: Лев Данилович, на відміну від свого батька, який боровся з Ордою, часто виступав союзником монгольських ханів Ногая і Тулабуги у походах на сусідні землі, зокрема, на Польщу, де він здобув Люблінську землю (1292 р.).

Відповідь – Б.