ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Завдання передбачає знання особливостей становища українських земель у роки Руїни.

У 1660–1670-ті рр., коли Козацька держава розкололась на два Гетьманства, Запорозька Січ, яка посідала особливе становище, фактично стала проводити самостійну політику, яка не завжди збігалася з політикою гетьманів.

Неодноразово дії Січі зривали плани з відновлення єдності Гетьманщини. Так, було зірвано Західний похід П. Дорошенка у 1667 р., неодноразово проголошували свого гетьмана, виступили проти союзу Козацької держави з Османською імперією тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. І. Богун.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «зібрав Богун… полковників на раду… як вирватися з осади», «навести через річку Плешиву міст» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про битви під Берестечком, де козацьке військо потрапило в оточення. Тільки завдяки полковнику І. Богуну козацькі загони змогли вийти зі складного становища.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

У 1632 р. відбулось об’єднання Лаврської школи і Братської школи в Києві митрополитом П.Могилою і утворення Києво-Могилянського колегіуму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих станових інтересів…», «об’єднав… силу козацтва… з церквою та культурною верхівкою України…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Завдання передбачає знання мети братського руху в ХVІ ст.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою – дбати про побудову й обслуговування церкви, улаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо. У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Отже, на карті зображені князівства Південно-Західної Русі та суміжні території. Легенда карти чітко вказує, що на карті відображено боротьбу князівств з кочівниками. Для ідентифікації кочівників слід звернути увагу на зазначені назви місць, біля яких відбулися важливі події. Зокрема, битва на р. Калка. Це вказує на те, що карта відображає перший похід монголів у Половецькі степи і на Русь у 1222–1223 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії України – утворення Галицько-Волинської держави.

Ця подія сталася в 1199 р. після приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галича до своїх володінь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про боротьбу князів за уділ.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.

Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів часів Київської Русі.

У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.

Відповідь – А.