ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ і українські землі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку визначати наслідки аграрних реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ, які проводилися на західноукраїнських землях в останній чверті ХVІІІ ст.

Основним змістом реформ стало обмеження селянських повинностей.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Г. Сковорода.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «останній представник поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури», «просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Г. Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років і до своєї смерті в 1794 р. вів життя мандрівного філософа. Його творча діяльність припадає на період завершення епохи бароко в українській культурі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Промисловий переворот і зародження ринкової економіки.

Завдання передбачає знання особливостей розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Попри те, що в цей час у Наддніпрянській Україні панували кріпосницькі відносини, там зароджується промислове виробництво, засноване на використанні парових двигунів. Це є свідченням початку промислового перевороту.

Натомість інші наведені відповіді – це явища, які стають характерними для другої половини ХІХ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Завдання передбачає зміни державної приналежності українських земель, а також знання хронології поділів Речі Посполитої у ХVІІІ ст. У даному випадку йдеться про Галичину, яка у 1772 р. перейшла в результаті Першого поділу Речі Посполитої до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Завдання передбачає співвідносити знання між періодами правління гетьмана Д. Апостола та створеними Росією органами для управління українськими землями.

Данило Апостол перебував при владі з 1727 по 1734 рр. Після його смерті було заборонено вибори гетьмана, а управління Гетьманщиною було передано Правлінню гетьманського уряду (1734–1750 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Предмет ідентифікації в завданні – мирний договір між Московією та Річчю Посполитою.

Ключові в завданні та джерелі імена, словосполучення-маркери – «гетьман І.Самойлович», «Запорозьке військо ніколи не зречеться… [Правобережної України]», «не так станеться, як Москва у своїх мирних умовах із поляками постановила…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Вічний мир 1686 р.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише два – Віленське перемир’я та Вічний мир – були укладені Москвою з Річчю Посполитою.

Саме на гетьманування І. Самойловича (1672–1687 рр.) припадає укладення Вічного миру (1686 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

На карті позначено межі українських земель у складі Речі Посполитої. На це вказують географічні назви міст і річок. Стрілки, місця битв, облог, ім’я гетьмана Б.Хмельницького вказують на хід Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Предмет ідентифікації – період війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст. На це вказують: Микитинська Січ (яка стала центром антипольського повстання, січень 1648 р.) місця основних битв (Жовті Води (1648 р.), Корсунь (1648 р.), Пилявці (1648 р.), Зборів (1649 р.)), міста, що перебували в облозі козаків (Львів (1648 р.), Збараж (1649 р.), урочистий вступ до Києва (грудень 1648 р.), місце підписання договору (Зборів (1649 р.)) і дії союзників козаків – кримських татар. Таким чином, картосхема дає уявлення про події Національно-визвольної війни від початку війни до Зборівського договору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Ключові в джерелі є дати, географічні назви, імена, словосполучення-маркери – «1637 р.», «Кумейки», «коронний гетьман Конецпольський», «вдавшись до підступу, здолав козаків» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву під час повстання козаків під проводом Павла Павлюка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

На фото зображено Меджибізький замок.

Оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. 

Відповідь – Б.