ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих станових інтересів…», «об’єднав… силу козацтва… з церквою та культурною верхівкою України…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Завдання передбачає знання мети братського руху в ХVІ ст.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою – дбати про побудову й обслуговування церкви, улаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо. У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Отже, на карті зображені князівства Південно-Західної Русі та суміжні території. Легенда карти чітко вказує, що на карті відображено боротьбу князівств з кочівниками. Для ідентифікації кочівників слід звернути увагу на зазначені назви місць, біля яких відбулися важливі події. Зокрема, битва на р. Калка. Це вказує на те, що карта відображає перший похід монголів у Половецькі степи і на Русь у 1222–1223 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії України – утворення Галицько-Волинської держави.

Ця подія сталася в 1199 р. після приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галича до своїх володінь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про боротьбу князів за уділ.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.

Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів часів Київської Русі.

У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Ігоря, Святослава.

У джерелі наведені слова, що їх приписують візантійському імператорові Цимісхію, який вів боротьбу за Болгарію з київським князем Святославом. У своїх словах імператор нагадує Святославу про невдалий похід його батька князя Ігоря, коли флот русичів був знищений «грецьким вогнем», а також нагадує про трагічну загибель князя.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Згідно з літописом: «Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами... і були три брати: один мав ім’я Кий, другий – Щек і третій – Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужні мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».

Відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя скіфів.

На фото зображено чотири історичні пам’ятки ювелірного мистецтва виготовлені в «звіриному стилі», який був притаманний Скіфо-сарматській добі.

Ці вироби, виконані з дорогоцінних металів (золота, срібла), є яскравими прикладами так званого скіфського «звіриного стилю». Для нього характерним є зображення тварин (коні, олені, хижаки) та міфічних істот (грифони) в динамічних позах. Подібні вироби, як, наприклад, знаменита золота пектораль з Товстої Могили, є візитною карткою культури скіфів, які панували на території сучасної України в VII–III ст. до н.е.

Відповідь – А.