ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Завдання передбачає зміни державної приналежності українських земель, а також знання хронології поділів Речі Посполитої у ХVІІІ ст. У даному випадку йдеться про Галичину, яка у 1772 р. перейшла в результаті Першого поділу Речі Посполитої до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Завдання передбачає співвідносити знання між періодами правління гетьмана Д. Апостола та створеними Росією органами для управління українськими землями.

Данило Апостол перебував при владі з 1727 по 1734 рр. Після його смерті було заборонено вибори гетьмана, а управління Гетьманщиною було передано Правлінню гетьманського уряду (1734–1750 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Предмет ідентифікації в завданні – мирний договір між Московією та Річчю Посполитою.

Ключові в завданні та джерелі імена, словосполучення-маркери – «гетьман І.Самойлович», «Запорозьке військо ніколи не зречеться… [Правобережної України]», «не так станеться, як Москва у своїх мирних умовах із поляками постановила…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Вічний мир 1686 р.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише два – Віленське перемир’я та Вічний мир – були укладені Москвою з Річчю Посполитою.

Саме на гетьманування І. Самойловича (1672–1687 рр.) припадає укладення Вічного миру (1686 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

На карті позначено межі українських земель у складі Речі Посполитої. На це вказують географічні назви міст і річок. Стрілки, місця битв, облог, ім’я гетьмана Б.Хмельницького вказують на хід Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Предмет ідентифікації – період війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст. На це вказують: Микитинська Січ (яка стала центром антипольського повстання, січень 1648 р.) місця основних битв (Жовті Води (1648 р.), Корсунь (1648 р.), Пилявці (1648 р.), Зборів (1649 р.)), міста, що перебували в облозі козаків (Львів (1648 р.), Збараж (1649 р.), урочистий вступ до Києва (грудень 1648 р.), місце підписання договору (Зборів (1649 р.)) і дії союзників козаків – кримських татар. Таким чином, картосхема дає уявлення про події Національно-визвольної війни від початку війни до Зборівського договору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Повстання 1637 року, про яке йдеться в уривку, очолив Павло Павлюк (Бут).

• Повстання 1637 року (Кумейківське повстання) очолив гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут (Павлюк).

• Ключова битва відбулася під Кумейками (поблизу Канева) у грудні 1637 року.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

На фото зображено Меджибізький замок.

Оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Виникнення українського козацтва.

Цитований уривок відображає соціально-економічні причини виникнення українського козацтва.

Уривок «Пани користуються необмеженою владою не тільки над їхнім [селян] майном, але також над їхнім життям...» описує:

1. Надмірний соціальний гніт: Необмежена влада панів над життям і майном селян.

2. Посилення феодальної експлуатації: Це є прямим наслідком закріпачення селян і поширення панщини на українських землях у складі Речі Посполитої (Польщі).

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

На фото зображено Вишгородську ікону Богородиці, якає однією з найдавніших і найважливіших святинь Київської Русі. Належить до візантійського мистецтва.

Ікону, ймовірно, було створено візантійським майстром у Константинополі у XII столітті. Вона була подарована київському князю Мстиславу Великому (або Юрію Долгорукому) і близько 1131 року розміщена у Вишгороді.

Ікона - це сакральне (священне) зображення в християнстві, особливо поширене у православній та греко-католицькій традиціях.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати у власність - вотчину.

Вотчина (від слова «отчина» — батьківська власність) — це родове спадкове земельне володіння, яке формувалося в Київській Русі з XI століття. Вона належала на праві приватної власності і могла передаватися в спадок, продаватися, даруватися або обмінюватися. Власниками вотчин були князі, бояри та інші представники феодальної верхівки.

Відповідь – Г.