ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Д. Апостол.

На портретах зображено гетьмани І. Мазепа, І. Скоропадський, П. Орлик, Д. Апостол.

Додатково допомагає визначити правильну відповідь одна з деталей портрета. Як відомо, Д. Апостол втратив одне око в бою. Портрет під літерою «Г» зображає чоловіка з одним пошкодженим оком. Найімовірніше, це гетьман Д. Апостол.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

У 1660–1670-ті рр., коли Козацька держава розкололась на два Гетьманства, Запорозька Січ, яка посідала особливе становище, фактично стала проводити самостійну політику, яка не завжди збігалася з політикою гетьманів.

Неодноразово дії Січі зривали плани з відновлення єдності Гетьманщини. Так, було зірвано Західний похід П. Дорошенка у 1667 р., неодноразово проголошували свого гетьмана, виступили проти союзу Козацької держави з Османською імперією тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. І. Богун.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «зібрав Богун… полковників на раду… як вирватися з осади», «навести через річку Плешиву міст» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про битви під Берестечком, де козацьке військо потрапило в оточення. Тільки завдяки полковнику І. Богуну козацькі загони змогли вийти зі складного становища.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

У 1632 р. відбулось об’єднання Лаврської школи і Братської школи в Києві митрополитом П.Могилою і утворення Києво-Могилянського колегіуму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих станових інтересів…», «об’єднав… силу козацтва… з церквою та культурною верхівкою України…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Завдання передбачає знання мети братського руху в ХVІ ст.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою – дбати про побудову й обслуговування церкви, улаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо. У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Ця картосхема ілюструє події, пов'язані з першою великою зустріччю руських князів з монголо-татарами, а також їхніми союзниками, що призвела до битви на річці Калці.

Похід руських князів (чорні стрілки), які виступили з Київського, Галицько-Волинського, Чернігівського та інших князівств на південь, форсували Дніпро (біля острова Хортиця) і просувалися до Азовського моря. Зображує похід об'єднаного русько-половецького війська проти монгольського розвідувального корпусу, що завершився трагічною битвою на Калці 31 травня 1223 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Об’єднання князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств відбулося в 1199 р.

У 1199 році волинський князь Роман Мстиславич скористався припиненням династії Ростиславичів у Галичі (після смерті останнього галицького князя Володимира Ярославича) і приєднав Галицьку землю до своїх Волинських володінь. Це об’єднання стало початком Галицько-Волинського князівства (згодом — Королівства Руського).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

В уривку давньоруського літопису ідеться про боротьбу князів за уділи.

Ключові слова – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що уривок з літопису розповідає про конфлікт між князями, а саме про боротьбу за право володіти певним уділом (князівством). Це є типовою ситуацією для періоду феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Г.