ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на фото інформацію з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.

Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки діяльності князя було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку. Найбільш уславилась школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські.

Заснована в 1578 р., вона за рівнем викладання і структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією, першим вищим навчальним закладом на українських землях. Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Кревська унія.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій, яка мала значний вплив на історію України.

Кревська унія, укладена в 1385 р., була першою спробою об’єднати Польське королівство і Велике князівство Литовське.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

У цьому завданні слід розпізнати зображену сторінку «Ізборника Святослава», яка містить портрет князівської родини. Це одне з небагатьох зображень князів Київської Русі, що дійшло до наших часів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня політика Володимира Великого.

Першим карбувати монети на Русі став князь Володимир.  На монетах поряд із зображенням князя, який сидить на столі, розміщувалися зображення тризуба – родового знаку Рюриковичів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання передбачає знання основних віх зовнішньої політики галицько-волинського князя Данила Галицького, зокрема періоду другої половини 40–60-х рр. ХІІІ ст., коли головна загроза для держави була з боку Золотої Орди.

Щоб позбутися монгольської залежності, Данило Галицький намагався створити коаліцію європейський держав. Щоб заручитися підтримкою Папи Римського, він погодився у 1253 р. прийняти королівський вінець. Проте, незважаючи на всі зусилля (перемоги у битва, розширення території), Данилу не вдалося вирватися з орбіти монгольського впливу. Коаліція так і не була створена, а заклики Папи до хрестового походу не знайшли підтримки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати характерні риси доби на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – характерні риси одного з періодів розвитку Київської Русі.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: "се моє, а се моє теж, брате!"», «стали вони діла дрібні вважати за великі», «невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період політичної роздробленості.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Завдання передбачає знання основних віх діяльності князя Ярослава Мудрого. У 1016 р. Ярослав став київським князем після боротьби зі Святополком.

Після смерті князя Володимира між його синами розгорілася боротьба за владу. Першими жертвами боротьби стали улюблені сини Володимира Борис і Гліб, які були убиті за наказом Святополка.

Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка Окаянного та зайняв місто. Проте Святополк відновив свою владу в Києві, спираючись на військо польського короля Болеслава І. Але утриматися в місті на тривалий час не зміг. У 1019 р. Ярослав Мудрий після перемоги став великим київським князем. Але у 1024 р. був змушений укласти угоду з братом Мстиславом про поділ Русі по Дніпру. Одноосібним правителем Ярослав став лише у 1036 р. після смерті Мстислава.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ударна сила князівського війська», «принесли з собою систему… армії», «зробили внесок у формування і зміцнення… Русі» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про варягів (вікінгів). Сама княжа династія на Русі мала варязьке походження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Риси неолітичної революції.

Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого — це характерна риса розвитку людського суспільства в епоху неоліту. Цей перехід, ще називають неолітичною революцією, є однією з ключових ознак епохи неоліту (нового кам'яного віку).

Привласнююче господарство — це форма господарювання, коли люди брали від природи готові продукти (полювання, збиральництво, рибальство). 

Відтворююче господарство — це форма господарювання, за якої люди самостійно виробляють необхідні для життя продукти (землеробство, скотарство).

Відповідь – В.