ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У ХІІ ст. Русь остаточно розпалася на окремі землі-князівства. Процес дроблення супроводжувала запекла міжусобна боротьба. На початок ХІІІ ст. було близько 50 князівств.

Водночас паралельно тривав процес об’єднання окремих земель зі спільною історичною долею під орудою могутнього регіонального лідера – представника однієї з гілок Рюриковичів (Ольговичі, Мономаховичі, Ростиславичі тощо). Окрім того, відбувалася гостра боротьба за загальнокнязівську спадщину – Київ.

Одним із таких центрів об’єднання стало Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем. Саме він 1199 р. в напруженій боротьбі оволодів Галичем і об’єднав два князівства. Першу невдалу спробу Романа захопити Галич датовано 1188 роком. Головним суперником у цій боротьбі був син Ярослава Осьмомисла – Володимир.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання знання подій часів монгольської навали та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – місто, захоплене і зруйноване монголами. Словосполучення-маркери в джерелі – «Лядські ворота», «воєвода Дмитро був поранений» – однозначно вказують на оборону Києва від монголів. Саме через Лядські ворота монголи увірвалися в місто.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних фактів біографії історичних постатей.

Юрій Дрогобич (Котермак) – український учений-просвітянин, географ, астроном, лікар, філософ, астролог і мандрівник, уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання вміння визначати наслідки важливих битв.

Із-поміж наведених у варіантах відповіді битв лише дві були з монголами – на Калці (1223 р.) і на Синіх Водах (1362 р.). Проте лише друга битва вирішила долю українських земель, які приєднали до володінь Великого князівства Литовського. Князь Ольгерд розгромив на Поділлі татарських князьків й остаточно встановив свою владу над Поділлям і Київщиною.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – подія церковного життя на українських землях. Словосполучення-маркери в джерелі – «стараннями преподобних отців Іпатія Потія та Кирила Терлецького», «узгодивши умови, необхідні Церкві нашій», «приступили до святого з’єднання з Римською Церквою» – однозначно вказують на укладення Берестейської унії 1596 р. між Православною і Католицькою церквами й утворення Греко-Католицької церкви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що даютьзмогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – історичний персонаж, діяльність якого пов’язана зі знищенням запорожцями османського флоту й захопленням 1616 року міста Кафи (теперішня Феодосія).

Словом-маркером є напис «Кафа» у центральній верхній частині гравюри XVII століття «Невільницьке місто Кафа». Друга гравюра «Здобуття Кафи» – це перше в українській книжковій графіці композиційне зображення батальної сцени – штурму турецької фортеці козаками на своїх чайках. На задньому плані гравюри – мури фортеці. На передньому – затока з козацькими човнами, що атакують турецькі галери. Бій зображено в той момент, коли козацькі чайки вже захопили ворожі кораблі. Про це свідчать фігури турків, яких козаки скидають з галери. Також показано, що запорожці почали висаджувати десант, і дехто з козаків вже приставив до мурів драбини й піднімається вгору.

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу й Стамбул.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння узагальнювати й здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні рамки козацьких повстань. Словосполучення-маркери в джерелі – «Кумейки», «знищив Павлюка», «розгромив Острянина», «обрано керівником Гуню», «я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові» – однозначно вказують на козацько-селянські повстання 1637–1638 рр. під проводом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (Остряниці), Дмитра Гуні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького в середині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Війська Запорозького згідно з умовами Білоцерківського договору. За цим договором територія козацької держави охоплювала лише терени Київського воєводства. Територію Чернігівського й Брацлавського воєводств виведено з-під урядування гетьмана.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь:

• здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст;
• розпізнавати основних історичних персоналій історії України за портретними рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

• З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
• Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
• Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – постать козацького гетьмана часів «Руїни».

Словосполучення-маркери – «Обертають край в руїну», «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну», «І на чужині московській / Світлий муж наш погибає», «Був він “Сонцем на Руїні”» – однозначно вказують на діяльність гетьмана Петра Дорошенка.

За портретними рисами можна визначити, що на картинах зображено гетьманів Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепу й Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Б.