ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання суті нової економічної політики й уміння застосовувати основні поняття і терміни з історії України.

Більшовицьке керівництво в його прагненні здійснити комуністичні перетворення на селі – усуспільнення селянських господарств – за часів «воєнного комунізму» зіткнулося зі значним опором, особливо селянства. Провал спроби спонукав більшовицького лідера до пошуку нових шляхів перетворення. Одним із таких шляхів, який дав би «…можливість переходу селянства до соціалізму більш простим, легким і доступним для селянина шляхом», він уважав кооперацію.

Кооперація – це форма організації економічної діяльності людей та організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Її різновидом є сільськогосподарська кооперація – система кооперативних сільськогосподарських товариств і спілок, створених на добровільних засадах із метою організації виробництв, заготівель, перероблення і збування продукції.

Сільськогосподарська кооперація досить успішно розвивалася на українських землях із другої половини ХІХ століття. Проте більшовики здійснили підміну понять. Кооперацію в їхній практичній діяльності підмінено колективізацією – примусовим усуспільненням селянських господарств.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних понять з історії України.

Стаханівський рух – форма так званого «соціалістичного змагання» під час здійснення індустріалізації, започаткована 1935 р. за часів реалізації завдань ІІ п’ятирічки шахтарем Олексієм Стахановим, який із помічниками за зміну добув вугілля масою 102 т за норми 7 т. Повсюдне впровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту, проте призвело до збільшення виробничих норм і посилення експлуатації працівників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на оцінювання розуміння суті репресивної політики тоталітарного комуністичного режиму в Україні.

7 серпня 1932 року вийшла спільна постанова Центрального виконавчого комітету й Раднаркому СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «закон про п’ять колосків». Авторство постанови приписують особисто Сталіну.

Закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору, адже передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким уважали навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці й конфіскування майна. За пом’якшувальних обставин покарання становило десять років ув’язнення в таборах, амністію заборонено. Хоча за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство карали ув’язненням до десяти років, а за крадіжку чужого майна покарання не перевищувало трьох місяців примусових робіт.

Діяла також таємна інструкція (13 вересня 1932 р.) до постанови про порядок застосування положень. Зокрема, до «куркулів» згідно неї мали застосовувати лише «розстрільні» статті. Хоча аналіз кримінальних справ засвідчив, що 83 % засуджених становила селянська біднота.

Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у світовій історії. У тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею.

Закон діяв до 1947-го, за ним засуджували людей також під час голоду 1946–1947 років. Пік застосування кривавого закону припав саме на 1932–1933 роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є партійно-політична організація.

Маркери – «національна диктатура», «національна революція», «Українська Нація» – однозначно вказують на програмний документ Організації Українських Націоналістів (ОУН), що постала в 1929 р. у Відні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних подій німецько-радянської війни 1941–1945 рр., що відбувалися на території УРСР.

«Битва за Дніпро» – це подія 1943 р., вона стала завершенням вирішального перелому в боях на німецько-радянському фронті в роки Другої світової війни.

Корсунь-Шевченківську операцію здійснено збройними силами Червоної армії на початку 1944 року. У результаті оточено й знищено значне угруповання німецьких військ, забезпечено умови для розгортання весняного наступу радянських військ на Правобережній Україні.

Танкова битва в районі міст Рівне – Луцьк – Дубно – Броди між підрозділами Червоної Армії та Вермахту відбулася 1941 р. й завершилася повним розгромом радянських механізованих корпусів на території України, які намагалися контратакувати німецькі війська, що вторглися в СРСР.

Карпатсько-Ужгородську операцію здійснено радянською армією восени 1944 року. Унаслідок цієї операції з території України остаточно вигнано німецькі війська. Тому 28 жовтня 1944 р. відзначають як день вигнання німецьких загарбників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних понять і термінів з історії України.

Добровільну співпрацю в роки Другої світової війни окремих осіб, груп чи прошарків населення окупованих територій з окупаційною владою називають колабораціонізмом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
3. аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є вияв «лисенківщини».

У джерелі А словосполучення – «визначного діяча минулого», «роль партії і тов. Сталіна» – є маркерами існування культу особи Сталіна. Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелах Б й В йдеться про вияви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством. Ці джерела також не задовольняють умову завдання.

У джерелі Г словосполучення-маркери – «принципи формальної генетики», «неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – однозначно вказують на вияв «лисенківщини». Це джерело відповідає умові завдання.

«Лисенківщина» – термін, який застосовують для позначення явища засилля пройдисвітів у науці. Назва походить від прізвища радянського академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію, виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ спонукав до переслідування генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напряму науки в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання основних подій в історії України.

Одну з перших дисидентських організацій – Українську робітничо-селянську спілку – засновано 1959 р. на Львівщині за ініціативи юриста Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на запитання, наведені нижче.

1. Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
2. Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
3. Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
4. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
5. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
6. Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
7. Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру, наведену в завданні, присвячено швидким змінам, які відбувалися в суспільстві. На це вказує діалог її персонажок – представниць двох поколінь  який засвідчує швидкі темпи житлового будівництва. Швидке індустріальне будівництво започатковано за часів перебування на вищих владних посадах в СРСР Микити Хрущова. Саме з його прізвищем пов’язана назва зведених пришвидшеним методом будинків – «хрущовок».

Правильна відповідь – А.