ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя.

Після встановлення радянської влади на більшій частині України розгорнувся процес її радянізації. Найбільш прискореними темпами цей процес просувався у 30-ті рр., коли він призвів до змін у всіх сферах життя суспільства. Основною його метою проголошувалося перетворення (модернізацію) країни рад з аграрно-індустріальної в індустріально-аграрну. Основними складовими цього процесу стали індустріалізація, колективізація, культурна революція, а також масові репресії проти тих, хто не бажав або опирався процесам модернізації.

Таким чином, культурна революція нав’язувала суспільству комуністичну ідеологію.

Індустріалізація передбачала досягнути перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським.

Колективізація через ліквідацію індивідуального селянського господарства мала забезпечити ресурсами індустріалізацію і встановлення жорсткого контролю над селянством з боку держави.

Масові репресії насаджували в суспільстві атмосферу страху і «знищення «ворогів народу». Така модернізація коштувала українському народу дуже дорого – мільйони загиблих громадян і скалічених доль.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення конституції УСРР 1919 р.

Завдання передбачає знання основних подій Української революції і державотворчого процесу (1917–1920 рр.).

На Всеукраїнському хліборобському конгресі (квітень 1918 р.) відбулося обрання П.Скоропадського гетьманом України.

Скликання Трудового конгресу (січень 1919 р.) забезпечило передачу всієї повноти влади Директорії УНР після антигетьманського перевороту.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 р. проголосила Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад (березень 1919 р.) ухвалив першу конституцію УСРР.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». М. Шашкевич, І. Могильницький.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП). І. Франко.

Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток науки. М. Грушевський.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

М. Шашкевич був натхненником та ідейним лідером «Руської трійці».

І. Могильницький був організатором освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.

І. Франко, поряд з тим, що він був видатним поетом, письменником, вченим, став з засновником першої української партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).

М. Грушевський став автором фундаментальної десятитомної праці з історії України «Історія України-Руси».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620–1630-х рр.

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

1-Б. Куруківська угода між реєстровим козацтвом і поляками – 1625 р.

2-В. Зборівський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1649 р.

3-Д. Білоцерківський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1951 р.

4-Г. Гадяцькі пункти між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1658 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства та скотарства на землях України. Риси неолітичної революції. «Палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік».

Відповідність між періодами стародавньої історії України та змінами, що в них відбулися:

1- В. У період палеоліту почалося використання перших знарядь праці, зароджується мистецтво та релігійні уявлення.

2 - А. У період мезоліту винайдено водний транспорт (плоти, човни) та приручено перших тварин (собаку).

3 - Б. У період неоліту відбувся перехід до осілого способу життя, приручається більшість свійських тварин.

4 - Г. У бронзовому віці відбувається витіснення каменю штучним матеріалом (бронзою) у виробництві знарядь праці, винайдено колесо, приручено коня.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство.

У цьому випадку йдеться про відносини з воєнно-політичним блоком НАТО. У 1996 р. Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради муру», яка була запропонована для країн, які не входили до блоку, але прагнули спільно підтримувати систему безпеки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Державотворчі процеси, риси політичного життя. Л. Кучма.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, на яких перемогу здобув Л. Кучма.

Л. Кучма двічі брав участь у президентських виборах – у 1994 й 1999 рр. Діаграма вказує на головного суперника – П. Симоненка. Саме ця інформація вказує на вибори 1999 р. На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став удруге Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови». Зростання соціальної та національної активності українського суспільства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Рада Міністрів УРСР зобов’язала виконкоми місцевих Рад… Кримської області вжити… заходів для… надання… кримським татарам, які повертаються, земельних ділянок…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про повернення кримських татар на історичну батьківщину, яке розпочалося в роки Перебудови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату. На це вказує те, що жінка літнього віку звертається до спортсменів з марафонського бігу, щоб вони допомогли їй вирішити питання, яке потребує тривалого обходу кабінетів чиновників. Але вони відмовляються, вказуючи, що більше ніж 50 км не бігають.

Відповідь – А.