ТЕМА: Київська держава.

Норми права Київської Русі відображено в уривках:

1. «Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту — 12 гривень, а за князівського рядовича — 5 гривень».

2. «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде».

Ці уривки є прикладами норм, що містилися у "Руській правді" — основному збірнику законів Київської Русі. Вони відображають ключові аспекти правової та соціальної системи того часу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Смердами у Київській Русі називали вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала (найчастіше князя).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.

Картосхема показує Русь-Україну за часів князя Святослава.

Ключові моменти:

• Жирна лінія — межі держави до його правління.

• Заштриховані території — землі, приєднані в результаті походів:

  • На сході — землі племені в'ятичів, завойовані під час розгрому Хозарського каганату.

  • На південному заході — території уличів та тиверців після Першого Балканського походу.

• Тмутараканське князівство — свідчить про розширення впливу Русі на Азовське та Чорне моря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Соціально-економічні зміни, що сприяли утворенню Давньоруської держави, включають підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва та розклад родово-общинного ладу, що призвів до класової диференціації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Велике розселення слов'ян — це історичний процес, що відбувався в V–VII століттях н. е., під час якого слов'янські племена розселилися з їхньої прабатьківщини в Центральній і Східній Європі на значні території. 

Саме в цей період слов'яни заселили значну частину території сучасної України, Балканського півострова та Центральної Європи, що стало початком формування слов'янських держав.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Відбудова – період в історії УРСР й СРСР від вигнання із захоплених територій німецьких окупантів і їхніх союзників у роки Другої світової війни до початку 1950-х років. Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.

Із запропонованих варіантів відповіді можна визначити такі особливості цього процесу в Україні:

• першочергова відбудова важкої промисловості й енергетики – прагнення якомога швидше відновити й наростити воєнно-промисловий комплекс в умовах насування «холодної війни»;
• опора лише на власні сили й ресурси Радянського Союзу й на репарації з Німеччини і її союзників;
• нестача достатньої кількості кваліфікованої робочої сили, частково компенсована залученням німецьких військовополонених.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Він передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців.

У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Відповідно, із наведених варіантів відповіді правильними є:

• запровадження єдиного продовольчого податку;
• розвиток на добровільних засадах мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян і поступове збільшення податків на заможних селян.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку української культури другої половини XVI – першої половини XVII ст. і вміння виокремлювати їх із-поміж запропонованих.

Із-поміж наведених варіантів відповіді правильними є такі:

• поява і поширення книгодрукування. У 1574 році український першодрукар Іван Федорович уклав і надрукував у Львові перший східнослов’янський посібник «Буквар» із граматикою і цього самого року вдруге видав «Апостол» (перше видання здійснив у Москві 1564 року);
• поява полемічної літератури. У XVI ст. в умовах релігійного збурення в Європі під впливом Реформації і Контрреформації в Україні розпочалася дискусія (полеміка) з проблеми об’єднання православної і католицької церкви. У 1577 році єзуїт Петро Скарга опублікував твір «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем», який спровокував шквал обурення з боку православних. Скарга рішуче й гостро висловився проти православ’я і закликав до повного підпорядкування православної церкви Папі Римському. У відповідь 1587 року вийшли друком праці ректора Острозької академії Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», у яких автор розкритикував католицизм і календарну реформу Григорія ХІІІ й закликав до підтримки православної церкви. Найвідомішим твором на захист Православія став «Тренос» Мелетія Смотрицького. Праці полемістів мали неабиякий вплив на перебіг передунійного процесу, у них вони висвітлили власне бачення тих принципів, за якими мали б об’єднатися православна і католицька церкви. Окрім розгляду доцільності укладення унії і її можливих наслідків, взаємовідносин православних із католиками, письменники-полемісти порушили важливі проблеми стосовно організації церковного устрою і варіантів реформування православної церкви, для зміцнення її позицій у суспільстві. Після Берестейського собору розпочалася нова хвиля публікації полемічної літератури вже щодо наслідків укладення унії.
• Поява монументальної скульптури й портретного живопису. До ХVІІ ст. головними художніми творами в Україні залишалися ікони. Перехідну роль між іконописом і світським портретним живописом займали так звані парсуни – портрети, виконані прийомами іконописної техніки. Заможні сім’ї козацької старшини масово замовляли свої портрети. Світський портрет на українських землях виник наприкінці ХVІ ст. у трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному й на повний зріст. Найраніше світський портрет в Україні поширився в середовищі магнатів. Також у ХVІ ст. під впливом західноєвропейського мистецтва в Україні поширюється мистецтво монументальної скульптури.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Особливості розвитку Київської Русі кінця Х — середини ХІ ст. (період князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого) характеризуються такими рисами:

3. Перенесення уваги влади із проблеми завоювання земель на їх освоєння та утримання. Після значного розширення територій у попередні періоди, князі зосередилися на внутрішньому розвитку, зміцненні кордонів та освоєнні приєднаних земель.

5. Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії. Хрещення Русі Володимиром у 988 році стало ключовою подією, що об'єднала різноплемінне населення та зміцнила центральну князівську владу. Християнство стало ідеологічною основою держави.

6. Поява писаного кодифікованого права. За князювання Ярослава Мудрого було укладено перший збірник законів — «Правду Ярослава», що є частиною «Руської правди». Це свідчило про високий рівень розвитку держави та її правової системи.

Правильна відповідь – 3, 5, 6.