ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 р. ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація стала засобом утвердження радянської влади й залучення місцевих кадрів до управління, унаслідок чого було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату.

Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Вислів «Він нас графічно "українізував"…» стосується Георгія Нарбута – видатного українського художника-графіка, який створив унікальний візуальний стиль Української революції 1917–1921 рр., що базувався на народних мотивах, стародруках, козацькій геральдиці, традиціях українського бароко. Він розробив ескізи грошових знаків, поштові марки, проєкти державних печатки та герба.

Ілюстрація Нарбута до «Енеїди» Івана Котляревського «Еней та його військо» (1919 р.) – шедевр українського графічного мистецтва (позначено буквою А).

У своїй роботі він зобразив Енея та троянців як козацьке військо, поєднавши античний сюжет із національним колоритом.

Б картина Марії Примаченко «Гороховий звір» – 1971 р.

В картина Миколи Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» – 1931 р.

Г картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» – 1955 р.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Початок Української революції.

Плакат-банер соціальної рекламної кампанії Українського інституту національної пам’яті під назвою «100 років боротьби Української революції» присвячено Миколі Міхновському, адвокату, ідеологу самостійницької течії в українському русі початку XX ст., автору «Самостійної України» – програми Революційної української партії, засновнику Української народної партії, для якої написав мініфест «10 заповідей УНП».

Міхновський під час Української революції одним із перших почав обстоювати ідею формування власних збройних сил: заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Активну пропагандистсько-просвітницьку діяльність під час Першої світової війни українські січові стрільці (УСС) провадили в Галичині. Її було спрямовано на пробудження національної свідомості населення, яке тривалий час перебувало під владою Габсбургів, та підготовку ґрунту для відновлення української державності.

Культурницьким осередком стрілецтва – Пресовою Кватирою – було налагоджено видавничу справу (часопис «Вістник Пресової Кватири», сатиричні журнали, фотоальбоми, інформаційні бюлетені тощо).

Стрільці засновували та відновлювали українські школи, осередки товариства «Просвіта», читальні та бібліотеки; організовували патріотичні концерти, театральні вистави; допомагали селянам у польових роботах. Члени «Артистичної горстки» створювала листівки й плакати, які популяризували ідею боротьби за Українську державу.

Пропагандистсько-просвітницька діяльність УСС у Галичині в 1914–1918 рр. стала фундаментом для національного відродження регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

У Києві 1913 р. перед судом постав єврей М. Бейліс, звинувачений у ритуальному вбивстві дванадцятирічного Андрія Ющинського.

Та в ході судового процесу, попри тиск із боку найвищих владних кіл Петербургу та місцевих чорносотенців, Бейліса було виправдано через брак доказів.

Справа викликала великий громадський резонанс.

Фабрикація «справи Бейліса» давала змогу владі, яка підтримала ініціативу монархістів-антисемітів, переконати суспільство в необхідності й надалі залишати євреїв обмеженими у правах і перешкодити скасуванню межі єврейської осілості.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основними причинами аграрного перенаселення в Наддніпрянській Україні наприкінці XIX ст. були: високий рівень природного приросту населення («демографічний вибух») та збереження великого поміщицького землеволодіння за малоземелля селян.

Селянські наділи після реформи 1861 р. зазвичай були невеликими й не відзначалися високою родючістю. Також землю наділяли не у власність, а в користування, селяни за неї сплачували викуп.

Через традицію ділити землю між синами, селянські наділи з кожним поколінням зменшувалися.

Низький рівень агрокультури не сприяв високій врожайності на малих ділянках.

Промисловість не потребувала такої кількості надлишкової робочої сили із села. 

Ці чинники призвели до масової бідності та вимушеної трудової міграції українців, найчастіше на Далекий Схід і до Сибіру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Про колоніальний статус українських земель у складі Російської імперії у ХІХ ст. свідчить відсутність політичного та економічного суверенітету. Ці землі було повністю інтегровано в політичну та економічну систему Росії, і вони втратили будь-які ознаки самостійності.

Управління тут здійснювали за загальноімперськими зразками, було зуніфіковано адміністративно-територіальний поділ українських земель (генерал-губернаторства, губернії).

Наддніпрянщина стала аграрно-сировинною базою імперії: основна частина сільськогосподарської продукції та сировини вивозили, а промислові товари завозили з Росії.

Україна слугувала транзитним коридором, не отримуючи прибутків від зовнішньої торгівлі.

Попри індустріалізацію окремих районів, де переважала видобувна й металургійна промисловість, загалом українські землі залишалися аграрно відсталими регіонами, де українці становили меншість у містах.

Заборона використання української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ), відсутність українських шкіл, українськомовних кафедр в університетах – ці заходи було спрямовано на нищення національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Аграрні реформи Марії Терезії (1740–1780 рр.) та Йосифа II (1780–1790 рр.) у володіннях Габсбургів, відомі як політика «освіченого абсолютизму», передбачали обмеження панщини трьома днями на тиждень, заборону панам самим судити своїх селян – для цього призначали спеціальних державних чиновників. Окрім того, селяни отримували ряд особистих прав: вільного одруження, торгівлі, навчання дітей, права особисто звертатися до суду тощо. Указами Йосифа II 1780–1782 рр. селяни отримали особисту свободу, а 1789 р. – було скасовано панщину (тимчасово).

Ці заходи покращили становище селян, зокрема на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Після двадцятичотирирічного перебування в підданстві Кримського ханства (після знищення Чортомлицької Січі 1709 р. царем Петром I) 1734 р. козаки повернулися на Запорожжя й заснували Нову Січ на річці Підпільній.

На прохання гетьмана Данила Апостола імператриця Анна Іоанівна повернула запорожцям землі й підтвердила їхню автономію, зважаючи на наближення війни з Туреччиною. Царський уряд намагався використати запорожців у майбутніх війнах проти Кримського ханства й Османської імперії. Під час російсько-турецьких воєн 1735–1739 pp. та 1768–1774 pp. козаки воювали разом із російським військом.

За часів свого існування Січ стала важливим адміністративним й економічним центром регіону.

Катерина I 1775 р. видала маніфест, яким сповіщала про ліквідацію останньої Запорозької Січі. Землі Вольностей Війська Запорозького було роздано російським дворянам, іноземним колоністам, а частина запорожців перейшла на територію Османської імперії та створила в гирлі Дунаю Задунайську Січ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

У «Літописі» Самійло Величко приділяє значну увагу Андрусівському перемир’ю 1667 р. між Московським царством і Річчю Посполитою, оцінюючи його як трагічну подію, що закріпила поділ України між двома монархіями.

В уривку наведено ключову відмінність цієї угоди від «Вічного миру» 1686 р. – Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.

Для Зборівського й Гадяцького договорів  спільним є те, що в обох випадках сторонами переговорів були Гетьманщина та Річ Посполита.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку А зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за своєю будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію розносилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. 

Козацьких нападів зазнали в різний час найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців з неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

А П’ятницька церква в м. Чернігові – унікальний витвір майстрів давньоруської архітектури.

Б Вірменський собор у м. Львові – зразок вірменського монументального будівництва.

В Ханський палац у Бахчисараї – зразок ісламської архітектури.

Г Костел святого Варфоломія в м. Дрогобич – римсько-католицький храм з елементами готичного стилю, характерного для західноєвропейської архітектури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький ‒ видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини XVI ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів.

Князь здобув загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р. Тут у бою зійшлися московське військо й обʼєднані сили Великого князівства Литовського і Королівства Польського на чолі з гетьманом (вища військова посада) Костянтином Острозьким.

Князь проявив себе як розсудливий полководець, що використав розбіжності в московському таборі на свою користь і, попри чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Перемога під Оршею на певний час зупинила експансію Московського князівства на захід.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава)

На картосхемі позначено напрямки походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 р.

Військо рухалося з території Чернігівського князівства (Новгород-Сіверське князівство було удільним князівством у його складі) на південний схід, де зустрілося з половцями та зазнало поразки на річці Каяла.

Невдалий похід ліг в основу перлини давньоруського письменства – «Слова о полку Ігоревім», уривок із якого позначено буквою В.

В уривку розповідається, як полонений князь Ігор безсило спостерігає за смертельною сутичкою свого брата Всеволода з половцями.

Автор «Слова...» закликає до єдності князів та припинення між ними жорстоких міжусобиць. Він намагається донести ідею, що Руська земля потерпає від ворогів не тому, що перевелися герої, а тому, що через незгоду між собою князі ослаблюють державу.

Правильна відповідь – В.