ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Зазначені в завданні наслідки настали в результаті Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Саме проти магнатсько-шляхетського панування була спрямована Національно визвольна війна.

Це завдання можна розв’язати і шляхом виключення. Козацькі війни кінця ХVІ ст. і козацько-селянські повстання 20–30-х рр. ХVІІ ст. в кінцевому підсумку завершилися поразкою. Відповідно, вони не могли досягти вказаних наслідків. Такі ж наслідків не могли мати і морські походи козаків початку ХVІІ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «вторгнення запорожців у табір Осман», «Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією – битву під Хотином (1621 р.). Вона завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

На портретах зображені гетьмани І. Брюховецький, П. Тетеря, П. Конашевич-Сагайдачний, Б. Хмельницький. Додатково допомагає визначити правильну відповідь одна з деталей портрету. Як відомо, П. Конашевич-Сагайдачний носив бороду. Портрет під літерою «В» зображує чоловіка з бородою. Найімовірніше, на ньому зображений гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі.

Цитата Михайла Грушевського стосується Люблінського сейму 1569 року, на якому була укладена Люблінська унія, що призвела до утворення Речі Посполитої — федеративної держави Польського королівства і Великого князівства Литовського.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя. «Панщина».

Форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю залежного селянина власним реманентом у господарстві землевласника, називається панщина.

Панщина — це відробіткова рента, обов'язкова й безоплатна праця залежних селян (тяглих) на землі феодала власним інвентарем. Це саме та форма ренти, про яку йдеться в питанні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Папа Римський Інокентій IV обіцяв князеві Данилу Галицькому військову допомогу для організації хрестового походу проти Золотої Орди (монголів).

Ця обіцянка була дана як частина угоди, за якою Данило Романович погодився прийняти королівський титул (коронація відбулася у 1253 році). Метою Папи було створення військового союзу християнських держав Східної Європи проти монголів і розширення впливу католицької церкви. Однак, обіцяна допомога так і не надійшла, і Данило змушений був самостійно протистояти Орді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Пам'ятка давньоруської літератури, що містить ці настанови, — це «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Цей твір є дидактичним (повчальним) і містить морально-етичні та політичні настанови князя Володимира Мономаха своїм синам і всім нащадкам, закликаючи до милосердя, працьовитості, християнської доброчесності та справедливого управління.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

На карті жирною лінією позначено кордони Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий значно розширив межі Київської Русі. На карті видно, що територія держави простягається від Балтійського моря (де засновано місто Юр'їв, або Дерпт) до Чорного моря та Тмутаракані на Кавказі, а на заході включає Червенські міста (Белз, Перемишль, Берестя), які він відвоював у Польщі. Це був період найбільшої територіальної могутності Київської Русі, що відповідає зображеним на карті кордонам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

Початок карбування перших давньоруських монет (золотників і срібників) за часів князя Володимира Великого (зображений на монетах) був безпосередньо пов'язаний із запровадженням християнства як державної релігії Київської Русі у 988 р.

Відповідь – А.