ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркери – «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа», «Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим», «Найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть Його твори» – указують на Тараса Шевченка.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії, що увійшло в історію під назвою «Валуєвський циркуляр», видано 1863 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських (аграрних) реформ кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., що здійснювали правителі Австрійської і Російської імперій.

Скасування кріпосного права, наділення селян земельними ділянками за викуп, переведення їх у стан тимчасовозобов’язаних – це основні положення селянської реформи Олександра II 1861 року в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії є видання 1848 року першої україномовної газети «Зоря Галицька», скликання Собору руських учених у Львові – з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій російсько-турецьких війн, що відбувалися на українських землях і вміння визначати наслідки цих війн для України.

Війни 1806–1812 й 1828–1829 років велися за володіння Бессарабією й іншими Придунайськими землями.

Обидві війни були виснажливими для сторін, їх супроводжували великі людські втрати, переважно не бойові. У результаті першої війни Росія захопила територію Бессарабії, під час другої – приєднала територію гирла Дунаю, де була розташована Задунайська Січ (знищена 1828 року турецькими військами після переходу частини козаків на бік Росії).

Спільним наслідком цих російсько-турецьких війн для українських земель було економічне виснаження регіонів, які становили найближчий тил російської армії.

Виконати завдання можна способом виключення неправильних відповідей.

Одним із чинників заснування масонських лож, таємних організацій дворян-офіцерів у Росії була війна із Францією (1812–1814 років).

Ліквідація кріпацтва й поміщицького землеволодіння на приєднаних землях відбулася лише 1861 року.

Відновлення Запорозької Січі за участі колишніх козаків-задунайців – вигадана подія. Згодом козаки-задунайці, як і запорожці, опинились на Кубані у складі Кубанського козацтва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Після остаточної ліквідації гетьманства 1764 року для керування Лівобережною Україною царською владою було створено Другу Малоросійську колегію, яку очолив Петро Румянцев. Проіснувала до 1786 року.

У секретній інструкції П. Румянцеву щодо керуванням краєм російська імператриця Катерина ІІ рекомендувала знищити всі залишки української автономії; закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних документів козацької доби й уміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Конституція Пилипа Орлика.

Маркери – «Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом», «щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати», «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада» – указують на зміст Конституції Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

На картосхемі позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького. Її розділено на Правобережну й Лівобережну частини (їх зафарбовано різними відтінками, проведено межу розподілу, визначену 1667 року Андрусівським перемир’ям між Московією і Річчю Посполитою), окремо позначено землі Січі. Це вказує на період «Руїни». Окрім того з володінь Османської імперії накреслено стрілки – напрямки походів на Львів і Чигирин, а також заштриховано територію Західного Поділля.

Усі ці картографічні зображення свідчать, що на карті стрілками позначені напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 року (спільний похід гетьмана Петра Дорошенка й османських військ), 1677–1678 років («Чигиринські походи»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведені факти біографії належать козацькому полковнику Івану Богуну.

Правильна відповідь – Г.