ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст., сформованості картографічних умінь, умінь здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – умови договору.

Маркери – «королівська милість дозволяє мати сорок тисяч війська запорозького», «укладення реєстру козаків довіряє гетьманові Війська Запорозького», «посади всілякі обіцяє роздавати тут обивателям віри православної грецької» – указують на умови Зборівського мирного договору. Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. На це вказують географічні об’єкти: річки, міста Київ, Чернігів, Брацлав, а також Микитинська Січ.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації і Контрреформації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Зображені на фото Покровська церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцька церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці. Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст. У таких умовах церкви поряд із замками ставали центрами опору й порятунку населення українських сіл.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлене зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Уключення в XIV ст. земель Південно-Західної Русі до складу Великого князівства Литовського було результатом боротьби із Золотою Ордою. У 1362 році великий литовський князь Ольгерд розгромив монголів у битві на Синіх Водах й остаточно долучив до своїх володінь Поділля, Київщину тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Маркер – «Заложив Ярослав церкву святої Софії» – указує на події 1037 року, коли за літописним переказом у Києві на честь перемоги над печенігами князь Ярослав Мудрий збудував Софійський собор.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

До того ж Русь ніколи не завозила зерна з Візантії, а навпаки, навіть певний час була постачальником.

Процес відокремленню ремесла від землеробства – це другий суспільний поділ праці, який відбувався до утворення Русі-України.

За часів Русі-України й наступних епох аж до ХІХ ст. на українських землях не було занепаду промислів – мисливства й рибальства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Битва під Ярославом (17 серпня 1245 року) – битва військ Данила й Василька Романовичів проти військ претендента на галицький стіл Ростислава Михайловича, галицьких бояр і їхніх союзників (Польща й Угорщина).

Під час битви Данило прорвався до засадного полку угорців і напав на охорону Фільнія. У ході запеклої сутички (Данила ледь не полонили, а Лев Данилович зійшовся в поєдинку з Фільнієм) угорців було вщент розбито, Данило розірвав захоплений угорський прапор.

На лівому фланзі Василько подолав поляків. Утеча союзників деморалізувала доволі успішні дії Ростислава. Воїни Данила аж до глибокої ночі переслідували супротивників.

У результаті битви були полонені: Фільній, Володислав, Флоріан Войцехович і багато угорських і польських рицарів, бояр. Двох перших стратили, решту через рік відпустили за викуп. А Данило й Василько остаточно обстояли своє право на Галичину й Волинь.

Унаслідок Ярославської битви (1245 рік) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства й остаточно утвердився при владі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України і сформованості картографічних умінь.

На картосхемі жирною суцільною лінією позначено межі Руських князівств напередодні монгольської навали. Стрілками позначено напрямки двох походів (у 1239 й 1240–1241 роках), які хронологічно збігаються з подіями Великого Західного походу монголів (1237–1242 роки). У 1239 році монголи розорили Переяславське й Чернігівське князівства. У 1240–1241 роках володіння Дарила Романовича (Київське, Волинське й Галицьке князівства). Додатковими маркерами для визначення правильної відповіді є напрямки походів (зі сходу на захід) і назви міст, через які проходило військо хана Батия.

Тобто на картосхемі позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.

Правильна відповідь – В.