ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події 1920–1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Україна в період загострення кризи радянської системи. Україна в умовах незалежності

Завдання спрямоване на перевірку знання хронології основних подій суспільно-культурного життя на основі аналізу уривків з історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події суспільно-культурного життя.

Джерело А. Ключові в джерелі маркери – «репресії», «дисиденти», – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про дисидентський рух початку 1970-х рр., масові арешти дисидентів 1972 р.

Джерело Б. Маркер «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман О. Гончара «Собор»» допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про події кінця 1960-х рр.

Джерело В. Ключові словосполучення-маркери – «масовий виїзд вчених за кордон, перехід їх до комерційних структур» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про процеси, які почалися на початку 1990-х рр.

Джерело Г. Маркери «безрідний космополітизм… проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною», «Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про процеси кінця 1940-х – початку 1950-х рр.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Головними ідеями їх програмних документів були:

• ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства.
• створення демократичної федерації слов'янських християнських республік.
• утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929–1939 рр.

У цьому тестовому завданні учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене в СРСР, не знайшла відгуку серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 3).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Кримську область передано до складу УРСР 1954 року в період «відлиги», проведення керівництвом Радянського Союзу політики лібералізації й реформ, зокрема, в економічному секторі.

На прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і вкрай занедбаний Російською РФСР Крим – із розваленою економікою і депортованим населенням. Тобто рішення Верховної Ради СРСР про передання Кримської області до складу УРСР прийнято з міркувань економічної доцільності (варіант відповіді 1).

У п’ятому варіанті відповіді йдеться про Переяславську раду 1654 року. Додавши 300 років, дістанемо 1954 рік. Тобто це ще одна правильна відповідь – 5.

Також перехід області до іншої республіки визначав статус півострова як адміністративно-територіальної одиниці республіки (7).

Правильна відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

В аналізованому джерелі маркерами є словосполучення: скинули з вежі на гаки… Константинополя; Зачепившись ребром за гак, турки… вбили…, що ганив їхню віру. Вони чітко вказують на засновника першої Запорозької Січі Дмитра (Байду) Вишневецького.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Маркерами в джерелі є такі словосполучення: Конашевич… об’єднався з Владиславом під самою Москвою, Проніс переможні корогви.., обернувши в руїни… міста, як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга… Вони чітко вказують на похід 1618 року Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

У завданні треба визначити підсумки зазначених подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• установлюємо відповідність отриманої з карти інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На картосхемі відображено події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття в період 1650–1651 рр.

На це вказують:

• зміст легенди карти (згадування гетьмана Б. Хмельницького і його союзників кримських татар);
• умовні позначки на карті – битва під Берестечком (1651 р.), наступ польських і литовських військ на Поділлі й на Київ, кордони Української козацької держави, які охоплюють терени колишнього Київського воєводства Речі Посполитої.

Зіставивши цю інформацію з варіантами відповіді можна дійти висновку, що підсумком подій, відображених на картосхемі, стало укладення Білоцерківського мирного договору. Умови цього договору передбачали обмеження території Війська Запорозького територією Київського воєводства.

Додатковою підказкою є позначення Микитинської Січі, яка існувала до 1652 року.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (тут – персонаж);
• у запитанні виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дає змогу визначити предмет ідентифікації;
• розпізнаємо за портретними рисами історичні постаті;
• усе аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, з якою зображені історичні постаті укладали союз.

Маркерами є слова і словосполучення гетьман, об’єднує укладення воєнних договорів, а також розпізнані постаті – Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Вони чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Правильна відповідь: В.