ТЕМИ: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Заснування перших україномовних газет відбулося 1848 року на західноукраїнських землях («Зоря Галицька») і 1906 року в Наддніпрянщині («Хлібороб»). Ці події збігаються з датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тож відповідь задовольняє умову завдання.

Утворення перших українських політичних партій відбулося 1890 року на західноукраїнських землях (Русько-Українська радикальна партія) і 1900 року в Наддніпрянщині (Революційна українська партія). Ці події не збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Ця відповідь не задовольняє умову завдання.

Скасування кріпосного права на українських землях відбулося в 70-80-ті роки ХVІІІ ст. на західноукраїнських землях (реформи Марії-Терезії і Йосипа ІІ) і в 1861 році в Наддніпрянщині (Маніфест імператора Олександра ІІ). Ці події не збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тому ця відповідь не задовольняє умову завдання.

На західноукраїнських землях товариство «Просвіта» розпочало свою діяльність 1868 року, у Наддніпрянській Україні – 1905 року. Ці події лише частково збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тобто ця відповідь не задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських керівних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів, що відбувалися на українських землях наприкінці XIX – на початку XX ст., і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Масова трудова міграція українців наприкінці XIX – на початку XX ст. була зумовлена аграрним перенаселенням українських земель, яке сформувалося в результаті аграрних реформ 1848 й 1861 років, проведених на користь поміщиків.

Селянство, яке становило 80–90 % населення українських земель, володіло ледь 40 % земель.

До того ж у другій половині ХІХ ст. стався демографічний вибух, що призвів до подвоєння чисельності населення і, відповідно, ситуації, що земельні наділи селян уже не могли прокормити селянські родини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Маркери – «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа», «Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим», «Найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть Його твори» – указують на Тараса Шевченка.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії, що увійшло в історію під назвою «Валуєвський циркуляр», видано 1863 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських (аграрних) реформ кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., що здійснювали правителі Австрійської і Російської імперій.

Скасування кріпосного права, наділення селян земельними ділянками за викуп, переведення їх у стан тимчасовозобов’язаних – це основні положення селянської реформи Олександра II 1861 року в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії є видання 1848 року першої україномовної газети «Зоря Галицька», скликання Собору руських учених у Львові – з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій російсько-турецьких війн, що відбувалися на українських землях і вміння визначати наслідки цих війн для України.

Війни 1806–1812 й 1828–1829 років велися за володіння Бессарабією й іншими Придунайськими землями.

Обидві війни були виснажливими для сторін, їх супроводжували великі людські втрати, переважно не бойові. У результаті першої війни Росія захопила територію Бессарабії, під час другої – приєднала територію гирла Дунаю, де була розташована Задунайська Січ (знищена 1828 року турецькими військами після переходу частини козаків на бік Росії).

Спільним наслідком цих російсько-турецьких війн для українських земель було економічне виснаження регіонів, які становили найближчий тил російської армії.

Виконати завдання можна способом виключення неправильних відповідей.

Одним із чинників заснування масонських лож, таємних організацій дворян-офіцерів у Росії була війна із Францією (1812–1814 років).

Ліквідація кріпацтва й поміщицького землеволодіння на приєднаних землях відбулася лише 1861 року.

Відновлення Запорозької Січі за участі колишніх козаків-задунайців – вигадана подія. Згодом козаки-задунайці, як і запорожці, опинились на Кубані у складі Кубанського козацтва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Після остаточної ліквідації гетьманства 1764 року для керування Лівобережною Україною царською владою було створено Другу Малоросійську колегію, яку очолив Петро Румянцев. Проіснувала до 1786 року.

У секретній інструкції П. Румянцеву щодо керуванням краєм російська імператриця Катерина ІІ рекомендувала знищити всі залишки української автономії; закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків.

Правильна відповідь – В.