ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських (аграрних) реформ кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., що здійснювали правителі Австрійської і Російської імперій.

Скасування кріпосного права, наділення селян земельними ділянками за викуп, переведення їх у стан тимчасовозобов’язаних – це основні положення селянської реформи Олександра II 1861 року в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії є видання 1848 року першої україномовної газети «Зоря Галицька», скликання Собору руських учених у Львові – з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій російсько-турецьких війн, що відбувалися на українських землях і вміння визначати наслідки цих війн для України.

Війни 1806–1812 й 1828–1829 років велися за володіння Бессарабією й іншими Придунайськими землями.

Обидві війни були виснажливими для сторін, їх супроводжували великі людські втрати, переважно не бойові. У результаті першої війни Росія захопила територію Бессарабії, під час другої – приєднала територію гирла Дунаю, де була розташована Задунайська Січ (знищена 1828 року турецькими військами після переходу частини козаків на бік Росії).

Спільним наслідком цих російсько-турецьких війн для українських земель було економічне виснаження регіонів, які становили найближчий тил російської армії.

Виконати завдання можна способом виключення неправильних відповідей.

Одним із чинників заснування масонських лож, таємних організацій дворян-офіцерів у Росії була війна із Францією (1812–1814 років).

Ліквідація кріпацтва й поміщицького землеволодіння на приєднаних землях відбулася лише 1861 року.

Відновлення Запорозької Січі за участі колишніх козаків-задунайців – вигадана подія. Згодом козаки-задунайці, як і запорожці, опинились на Кубані у складі Кубанського козацтва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Після остаточної ліквідації гетьманства 1764 року для керування Лівобережною Україною царською владою було створено Другу Малоросійську колегію, яку очолив Петро Румянцев. Проіснувала до 1786 року.

У секретній інструкції П. Румянцеву щодо керуванням краєм російська імператриця Катерина ІІ рекомендувала знищити всі залишки української автономії; закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – Конституція Пилипа Орлика.

Маркери – «Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом», «щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати», «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада» – указують на зміст Конституції Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

На картосхемі позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького. Її розділено на Правобережну й Лівобережну частини (їх зафарбовано різними відтінками, проведено межу розподілу, визначену 1667 року Андрусівським перемир’ям між Московією і Річчю Посполитою), окремо позначено землі Січі. Це вказує на період «Руїни». Окрім того з володінь Османської імперії накреслено стрілки – напрямки походів на Львів і Чигирин, а також заштриховано територію Західного Поділля.

Усі ці картографічні зображення свідчать, що на карті стрілками позначені напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 року (спільний похід гетьмана Петра Дорошенка й османських військ), 1677–1678 років («Чигиринські походи»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведені факти біографії належать козацькому полковнику Івану Богуну.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Скликана в Переяславі (1654 р.) гетьманом Б. Хмельницьким Генеральна військова рада мала вирішити питання про перехід Війська Запорозького під зверхність московського царя.

• Мета: Рада була скликана, щоб остаточно схвалити рішення про військово-політичний союз та протекторат Московського царства над Гетьманщиною (Військом Запорозьким).

• Наслідок: Рада ухвалила рішення про перехід під «високу руку» московського царя Олексія Михайловича. Це призвело до підписання Переяславських статей (Березневих статей), які регулювали умови цього союзу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. 

• Три воєводства: Кордони Гетьманщини (виділені жирною лінією) включають три воєводства:

  1. Київське

  2. Чернігівське

  3. Брацлавське (включно з містом Брацлав).

• Резиденція Гетьмана: На мапі позначено Чигирин – столицю Гетьманщини, а також Микитинську Січ – один із центрів козацтва.

Правильна відповідь – В.