ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання візуального джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – історико-географічний регіон.

Маркер розбійник Кармелюк дає змогу визначити, що йдеться про Поділля, де 1813–1835 рр. діяв повстанський рух під проводом Устима Кармалюка. Саме цим подіям і присвячено історичний роман  М. Старицького.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, визначати характерні риси історичних явищ, подій.

Створення і діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчили про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Культурно-освітнє товариство греко-католицьких священників, повна назва Перемиське Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширювання письмами просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії – перша українська просвітницька організація в Галичині, заснована в 1816 р. Іваном Могильницьким.

«Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, сформоване серед українського студентства Львова. Очолювали товариство Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

Напрям діяльності було визначено ідеями романтизму. Діячі товариства, наслідуючи приклад наддніпрянців, ідеологів слов’янського відродження, прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження національного життя українського народу та входження його в коло вільних і культурних націй Європи, насамперед слов’янських.

Представники «Руської трійці» своєю творчістю поклали початок новій, національній літературі в Галичині й на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнати історичні постаті за портретними рисами (автентичними пам’ятками – малярськими портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини й визначати етапи її діяльності.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо подану на світлині інформацію,  зважаючи на сформульоване завдання;
• зіставляємо здобуту інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на світлині зображено Володимира Антоновича.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати діаграми.

Проаналізувавши діаграму, можна дійти висновку щодо домінування регіону у видобутку вугілля і залізної руди, виплавлянні чавуну і сталі, виробництві цукру тощо.

Отже, йдеться про Наддніпрянську Україну, яка в межах Російської імперії була її головною паливно-енергетичною і продовольчою базою.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання уривка з історичного джерела, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – подія, що зумовила появу газетного повідомлення.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні історичні джерела, зокрема плакати,  визначати їхню належність до певної епохи.

Правильні відповіді випливають із логіки міркувань й аналізу умови завдання, кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст плаката.

Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію  і  Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.

Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.

Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.

Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості картографічних умінь.

У завданні потрібно визначити специфіку регіону.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• зіставляємо інформацію, здобуту з карти, із запропонованими варіантами відповіді.

На картосхемі зображено терени Центрально-Східної Європи з кордонами держав, визначеними за підсумками Першої світової війни й роботи Паризької мирної конференції.

Заштрихована територія – терени Галичини, де в 1918–1919 рр. існувала Західноукраїнська Народна Республіка. Її територію 1919 р. окупували польські війська.

Верховна Рада Антанти 1923 р. визнавала суверенітет Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, зокрема над Східною Галичиною. Передумовою для прийняття такого рішення було визнання Польщею потреби автономії для східної частини Галичини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять з історії України.

Для виконання завдання треба пригадати зміст поняття розстріляне відродження, яке є ключем до вибору правильної відповіді.

Розстріляним відродженням називають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припав на 1920–1930-ті роки.

Митців були винищені під час сталінських репресій. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Правильна відповідь: В.