ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Після остаточної ліквідації гетьманства 1764 року для керування Лівобережною Україною царською владою було створено Другу Малоросійську колегію, яку очолив Петро Румянцев. Проіснувала до 1786 року.

У секретній інструкції П. Румянцеву щодо керуванням краєм російська імператриця Катерина ІІ рекомендувала знищити всі залишки української автономії; закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – Конституція Пилипа Орлика.

Маркери – «Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом», «щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати», «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада» – указують на зміст Конституції Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

На картосхемі позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького. Її розділено на Правобережну й Лівобережну частини (їх зафарбовано різними відтінками, проведено межу розподілу, визначену 1667 року Андрусівським перемир’ям між Московією і Річчю Посполитою), окремо позначено землі Січі. Це вказує на період «Руїни». Окрім того з володінь Османської імперії накреслено стрілки – напрямки походів на Львів і Чигирин, а також заштриховано територію Західного Поділля.

Усі ці картографічні зображення свідчать, що на карті стрілками позначені напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 року (спільний похід гетьмана Петра Дорошенка й османських військ), 1677–1678 років («Чигиринські походи»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведені факти біографії належать козацькому полковнику Івану Богуну.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Скликана в Переяславі (1654 р.) гетьманом Б. Хмельницьким Генеральна військова рада мала вирішити питання про перехід Війська Запорозького під зверхність московського царя.

• Мета: Рада була скликана, щоб остаточно схвалити рішення про військово-політичний союз та протекторат Московського царства над Гетьманщиною (Військом Запорозьким).

• Наслідок: Рада ухвалила рішення про перехід під «високу руку» московського царя Олексія Михайловича. Це призвело до підписання Переяславських статей (Березневих статей), які регулювали умови цього союзу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. 

• Три воєводства: Кордони Гетьманщини (виділені жирною лінією) включають три воєводства:

  1. Київське

  2. Чернігівське

  3. Брацлавське (включно з містом Брацлав).

• Резиденція Гетьмана: На мапі позначено Чигирин – столицю Гетьманщини, а також Микитинську Січ – один із центрів козацтва.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації та Контрреформації.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Будівництво цих і подібних церков на українських землях зумовлено постійна небезпека спустошливих татарських набігів.

На фото зображено Покровську церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцьку церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці.

Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Поява та поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлено зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – А.