ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати діаграми.

Проаналізувавши діаграму, можна дійти висновку щодо домінування регіону у видобутку вугілля і залізної руди, виплавлянні чавуну і сталі, виробництві цукру тощо.

Отже, йдеться про Наддніпрянську Україну, яка в межах Російської імперії була її головною паливно-енергетичною і продовольчою базою.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання уривка з історичного джерела, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – подія, що зумовила появу газетного повідомлення.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні історичні джерела, зокрема плакати,  визначати їхню належність до певної епохи.

Правильні відповіді випливають із логіки міркувань й аналізу умови завдання, кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст плаката.

Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію  і  Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.

Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.

Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.

Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості картографічних умінь.

У завданні потрібно визначити специфіку регіону.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• зіставляємо інформацію, здобуту з карти, із запропонованими варіантами відповіді.

На картосхемі зображено терени Центрально-Східної Європи з кордонами держав, визначеними за підсумками Першої світової війни й роботи Паризької мирної конференції.

Заштрихована територія – терени Галичини, де в 1918–1919 рр. існувала Західноукраїнська Народна Республіка. Її територію 1919 р. окупували польські війська.

Верховна Рада Антанти 1923 р. визнавала суверенітет Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, зокрема над Східною Галичиною. Передумовою для прийняття такого рішення було визнання Польщею потреби автономії для східної частини Галичини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять з історії України.

Для виконання завдання треба пригадати зміст поняття розстріляне відродження, яке є ключем до вибору правильної відповіді.

Розстріляним відродженням називають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припав на 1920–1930-ті роки.

Митців були винищені під час сталінських репресій. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку знань про розподіл українських земель після окупації їх у 1941–1942 рр. німецькими військами та їхніми союзниками під час  Другої світової війни.

Захопивши Україну, окупанти намагалися передовсім знищити її цілісність. Вони поділили українські землі на чотири частини, підпорядкувавши їх різним державам і різним адміністративним органам.

Так, було створено три губернаторства – Бессарабія (шість повітів Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР з центром у місті Кишинів), Буковина (Чернівецька область і деякі північні райони МРСР із центром у місті Чернівці) та Трансністрія (Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдавії із центром у місті Тирасполь, згодом Одеса). Вони перейшли під правління союзниці Німеччини – Румунії.

На відміну від Бессарабії та Буковини, Трансністрія формально до складу Румунії не входила. І. Антонеску лише отримав німецький мандат на здійснення тимчасового правління й економічної експлуатації.

Німеччина зберігала в Трансністрії  верховне право, за яким розпоряджалася залізницями й морськими портами, а також запровадила німецьку марку як єдину законну валюту на окупованій радянській території.

Західноукраїнські землі – Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області – на правах окремого дистрикту (округу) під назвою Галичина було включено до складу польського генерал-губернаторства, що охоплювало польські землі із центром у Кракові. Ці землі стали безпосереднім складником Третього рейху.

Прифронтові області – Чернігівщину, Сумщину, Харківщину й Донбас – підпорядкували безпосередньо німецькому військовому командуванню.

Інші українські землі входили до складу райхскомісаріат «Україна» із центром у Рівному. Райхскомісаріат був поділений на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному.

Територію райхскомісаріату від військової зони відділяв кордон, який місцевому населенню під загрозою смерті забороняли переходити.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія, операція.

Маркери 15 червня 1947 р. село було оточене військом, Чотири години на підготовку – і в дорогу, Вивезли…, житель Холмщини – дають змогу визначити, що йдеться про операцію «Вісла».

Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки й полягала в депортуванні всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

Операція підірвала соціальну базу діяльності ОУН й УПА й призвела до припинення її на цих територіях (Закерзоння).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять з історії України.

Для виконання завдання треба пригадати зміст терміна раднаргосп, яке є ключем до вибору правильної відповіді.

Раднаргосп – органи правління, що існували в межах відповідних економічних адміністративних районів. Вони з’явилися в рамках реформи Хрущова 1957 року. Проіснували до 1965 р. Система раднаргоспів створювала так звану горизонтальну систему правління.

Запровадження раднаргоспів сприяло оптимізації виробничих процесів на місцях. Підприємства, не залежні напряму від Москви, отримали стимул до покращення реальної статистики виробництва.

Також краще функціонували логістичні (транспортно-торгові) зв’язки: використовували місцеву сировину, регіональні підприємства розширювали збут, зважаючи на місцеві потреби. Це привело до скорочення витрат і зростання виробництва.

Проте через командно-адміністративну радянську модель господарювання позитивний ефект від упровадження раднаргоспів виявився нетривалим.

Центральний комітет КПРС на пленумі у вересні 1965 р. вирішив згорнути реформи Хрущова з керування господарством і повернутися до галузевого вертикального керування економікою. Було відновлено загальносоюзні й союзнореспубліканські міністерства.

Правильна відповідь: Б.