ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

18 (8) січня 1654 року в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій частина козацької старшини на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким принесла присягу на вірність царю Олексію Михайловичу. Через два місяці було схвалено угоду («Березневі статті») між царем і Гетьманщиною, яка регламентувала умови їхніх політичних, правових, фінансових і військових відносин.

Раду було скликано на міському майдані за участі Переяславського полку гетьманового хрещеника Тетері, загалом близько 200 представників старшини й козацтва, зокрема 12 полковників. Представників інших міст і духовенства не було. Посол царя Бутурлін не брав участі.

Як повідомляє звіт московського посольства, Хмельницький розпочав раду «усього товариства» промовою, у якій наголосив на тяжких випробуваннях шестилітньої війни «з гнобителями й ворогами нашими, які хочуть викорінити Божу церкву, щоб ім’я руське не згадувалося в землі нашій». Рада дала згоду перейти під «кріпку руку царя східного».

По завершенні ради до Бутурліна прибули Хмельницький, Виговський і Тетеря, що офіційно повідомили про ухвалене рішення, після чого московський посол передав гетьману царську грамоту, яку присутнім зачитав Виговський. Згодом старшúна й московські посли пішли до Успенської церкви, де мали присягою підтвердити досягнуті домовленості. Посилаючись на те, що цар своїм підданим присяги не складає, Бутурлін присягати від його імені категорично відмовився, у зв’язку із чим гетьман скликав ще одну раду. Вона тривала кілька годин, Бутурлін не зважив на ще одне прохання скласти присягу, і зрештою спершу Хмельницький, потім Виговський, а за ним Тетеря і решта старшини принесли присягу «щоб бути їм із землями і з містами під государевою високою рукою навіки невідступними», після чого Хмельницький отримав знаки гетьманської влади – хоругву, булаву й шапку.

До кінця лютого представники московського посольства побували в 117 містах і містечках Гетьманщини, де за їхніми даними на території 17 полків присягу на вірність цареві склали 122 542 особи чоловічої статі.

Підтримати Переяславську угоду відмовилася низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, у повному складі Брацлавський, Кропив’янський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, серед них – Чорнобиль, а також духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим, посилаючись на те, що не було дозволу Константинопольського патріарха. Не присягнула московському цареві й Запорозька Січ, однак жодних рішучих протестів проти прийняття присяги не було.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Маркери – «королівська милість дозволяє мати сорок тисяч війська запорозького», «укладення реєстру козаків довіряє гетьманові Війська Запорозького», «посади всілякі обіцяє роздавати тут обивателям віри православної грецької» – указують на умови Зборівського мирного договору. Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. На це вказують географічні об’єкти: річки, міста Київ, Чернігів, Брацлав, а також Микитинська Січ.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації та Контрреформації.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Будівництво цих і подібних церков на українських землях зумовлено постійна небезпека спустошливих татарських набігів.

На фото зображено Покровську церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцьку церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці.

Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Поява та поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлено зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Включення більшості земель Південно-Західної Русі (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля, більша частина Волині) до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV ст. було результатом боротьби з Золотою Ордою

Вирішальною подією, що забезпечила приєднання значних територій, була битва на річці Сині Води (1362 р.), де військо литовського князя Ольгерда розгромило татарських беїв. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Літописець записав ці рядки під 1037 роком.

Цей запис з «Повісті минулих літ» присвячений масштабній будівельній діяльності Ярослава Мудрого в Києві, зокрема зведенню Софійського собору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

• Застосування плуга значно підвищило продуктивність землеробства, дозволяючи обробляти більші площі землі з меншими зусиллями.

• Двопільна та трипільна сівозміни допомагали підтримувати родючість ґрунтів і забезпечували стабільніші та більші врожаї, що дозволило отримати надлишок продукції.

• Таким чином, ці агротехнічні нововведення були спрямовані саме на відновлення та збереження родючості ґрунтів, що забезпечувало стабільні та високі врожаї.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі в Галицько-Волинському князівстві.

Ярославська битва стала кульмінацією тривалої боротьби Данила за батьківську спадщину проти внутрішніх і зовнішніх ворогів після смерті його батька Романа Мстиславовича (1205 р.).

Більшість найбільш впливових і ворожих князеві галицьких бояр була вбита, схоплена або змушена тікати, що дозволило Данилу встановити сильну князівську владу над Галичиною.

Правильна відповідь – Б.