ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Наприкінці XI – у XII столітті відбулися значні зміни, які підірвали економічну основу Києва і, як наслідок, його політичне значення. Серед них:

• занепад військово-торгівельного шляху "із варягів у греки";
• постійні половецькі набіги;
• розвиток торгівлі через Балтику та західноруські землі.

Ці фактори призвели до втрати Києвом економічного домінування, зростання інших регіональних центрів (як-от Новгород, Галич) та ослаблення влади київського князя. Усе це посилило прагнення удільних князів до самостійності, що й стало основною причиною політичної роздробленості Київської Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Ключові слова в джерелі  «погости оброки» допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про упорядкування Ольгою системи управління державою і збору данини.

Погости – це стаціонарні адміністративні центри, куди населення мало звозити данину. Це зробило збір систематичним.

Уроки (оброки) – це встановлені чіткі, фіксовані розміри данини, що усунуло свавілля збирачів податків на місцях.

Податкова реформа княгині Ольги (близько 946-947 рр.) стала однією з перших і найважливіших державних реформ у Київській Русі. Її проведення було прямим наслідком вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами, які повстали через надмірне та безсистемне стягнення данини під час «полюддя».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На карті жирною лінією позначено межі Київської Русі за часів князювання Олега.

На це вказують межі, обведені жирною лінією, пролягають від Новгорода на півночі до Києва на півдні. Цей обсяг відповідає території, яку Олег об'єднав у 882 році, захопивши Київ і створивши єдину державу.

Основна територія зосереджена навколо річки Дніпро та його приток, що є ключовим для періоду, коли контроль над "шляхом із варягів у греки" був пріоритетом.

Карта не включає пізніші завоювання. Наприклад, вона не показує підкорення уличів і тиверців, що були приєднані пізніше. Також на карті ще існує Хозарський каганат, який був остаточно знищений лише за часів Святослава.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Криму VІІІ–VІ ст. до н. е. спричинена соціально-економічними причинами. Зокрема демографічним вибухом (різким зростанням населення), перенаселенням і нестачею землі в метрополії.

Нестача землі викликала соціальні конфлікти та змушувала частину населення шукати нові території для життя і господарювання. Колонізація також відкривала нові ринки для збуту грецьких ремісничих товарів і забезпечувала доступ до джерел сировини та продовольства.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

На рисунку зображені знаряддя праці (гачки, гарпун, стріли з кам’яними і кістяними наконечниками) характерні для періоду мезоліту. В мезоліті відбуваються кліматичні зміни: танення льодовиків, поява величезної кількості водойм, зникають мамонти та великі тварини. Наслідком цього стає поява нових технологій та занять людини. Саме в цю епоху людина почала активно використовувати лук і стріли для полювання, а також винайшла рибальство, що й відображають гачки та гарпун. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань характерних рис нацистського окупаційного режиму в Україні в 1941–1944 рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Із зазначених тверджень правильними є:

• жорстка експлуатація населення та економічне пограбування (вивіз сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
• тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення та військовополонених;
• примусове вивезення на господарські роботи до Німеччини місцевого працездатного населення.

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну. Проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності Столипінської аграрної реформи та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, в ході проведення Столипінської аграрної реформи вирішувалося завдання:

• розв’язати проблему аграрного перенаселення;
• ліквідувати заборгованість за викупними платежами 1861 р.;
• зміцнити соціальну опору самодержавства на селі.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про культурне життя на українських землях у другій половині ХVІ ст.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Із зазначених тверджень правильними є:

• заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії;
• створення Пересопницького Євангелія;
• видання у Львові І.Федоровим «Апостола» та «Букваря».

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя скіфів.

Правильними є такі твердження, що стосуються історії скіфських племен:

1. Налагодження торговельних зв’язків із грецькими містами-колоніями (Скіфи торгували з греками, постачаючи їм зерно, худобу, хутро, а натомість отримували ремісничі вироби, вино, зброю).

4. Витіснення на Кримський півострів сарматськими племенами (У ІІІ ст. до н. е. сармати почали тіснити скіфів, що призвело до занепаду Скіфського царства і його переміщення в Крим, де утворилася так звана Мала Скіфія зі столицею в Неаполі Скіфському).

7. Панування в образотворчому мистецтві «звіриного стилю» (Це характерна особливість скіфського мистецтва, що відображає образи тварин, часто на ювелірних виробах та предметах побуту).

Відповідь: 1 4 7.