ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

На картосхемі зображено акваторію Чорного і Азовського морів з прилеглими до них територій. Стрілки, які беруть початок із Запорозької Січі, вказують, що вони позначають морські і сухопутні походи козаків. Активність козацтва на Чорному морі (Доба героїчних походів) припадає на період першої треті ХVІІ ст. Одним з найуспішніших провідників козацтва в цих походах був гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Додатково вказує на нього похід козаків під Хотин, де 1621 року відбулася битва, у результаті якої польсько-козацьке військо зупинило турецьку навалу. На чолі козацтва в цій битві теж був Сагайдачний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, що відбувалися в Речі Посполитій у першій половині XVII ст.

Належність до католицизму гарантувала українській шляхті доступ до посад і реалізацію їхніх прав і привілеїв.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Зміни, описані в уривку, відбулися внаслідок битви на р. Сині Води (1362 р.)

Уривок описує ключові наслідки перемоги Великого князівства Литовського (ВКЛ) під проводом князя Ольгерда над татарами Золотої Орди.

Битва на Синіх Водах у 1362 році стала вирішальною перемогою Ольгерда, яка призвела до вигнання влади татарських беїв із Поділля та його остаточного приєднання до ВКЛ.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Магдебурзьке право регулювало відносини у містах.

Магдебурзьке право — це одна з найвідоміших систем міського права Середньовіччя, що виникла в німецькому місті Магдебурзі.

Головна суть Магдебурзького права полягала у наданні містам самоврядування (автономії). 

Влада в місті переходила до виборних органів: магістрату (складався з Ради — адміністративний орган, і Лави — судовий орган), які очолювали бурмистр і війт.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ -ХІV ст.

Вирішальним фактором у поширенні писемності в Київській Русі було запровадження християнства.

Писемність поширювалася на основі церковнослов'янської мови, яка була створена спеціально для потреб християнства ще до хрещення Русі (діяльність Кирила і Мефодія).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Князівством, яке в першій половині XIII ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі, було Волинське.

• Волинське князівство (під керівництвом князя Романа Мстиславовича) наприкінці XII ст. значно посилилося.

• У 1199 році Роман Мстиславович, використовуючи ослаблення боярства та безкнязів'я у сусідній Галичині, об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Зміна торговельної кон'юнктури та занепад Києва як головного торгового центру стали однією з ключових причин - політичної роздробленості Київської Русі.

Наприкінці XI – у XII столітті відбулися значні зміни, які підірвали економічну основу Києва і, як наслідок, його політичне значення. Серед них:

• занепад військово-торгівельного шляху "із варягів у греки";
• постійні половецькі набіги;
• розвиток торгівлі через Балтику та західноруські землі.

Ці фактори призвели до втрати Києвом економічного домінування, зростання інших регіональних центрів (як-от Новгород, Галич) та ослаблення влади київського князя. Усе це посилило прагнення удільних князів до самостійності, що й стало основною причиною політичної роздробленості Київської Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Ключові слова в джерелі  «погости оброки» допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про упорядкування Ольгою системи управління державою і збору данини.

Погости – це стаціонарні адміністративні центри, куди населення мало звозити данину. Це зробило збір систематичним.

Уроки (оброки) – це встановлені чіткі, фіксовані розміри данини, що усунуло свавілля збирачів податків на місцях.

Податкова реформа княгині Ольги (близько 946-947 рр.) стала однією з перших і найважливіших державних реформ у Київській Русі. Її проведення було прямим наслідком вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами, які повстали через надмірне та безсистемне стягнення данини під час «полюддя».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На карті жирною лінією позначено межі Київської Русі за часів князювання Олега.

На це вказують межі, обведені жирною лінією, пролягають від Новгорода на півночі до Києва на півдні. Цей обсяг відповідає території, яку Олег об'єднав у 882 році, захопивши Київ і створивши єдину державу.

Основна територія зосереджена навколо річки Дніпро та його приток, що є ключовим для періоду, коли контроль над "шляхом із варягів у греки" був пріоритетом.

Карта не включає пізніші завоювання. Наприклад, вона не показує підкорення уличів і тиверців, що були приєднані пізніше. Також на карті ще існує Хозарський каганат, який був остаточно знищений лише за часів Святослава.

Правильна відповідь – Б.