ТЕМА:.

Пропоноване завдання скеровано на перевірку розуміння сутності поняття козацького реєстру й знання обставин укладення різних угод і договорів щодо чисельності реєстру.

Куруківську угоду (1625 р.) укладено між польським гетьманом великим коронним С. Конецпольським і гетьманом М. Дорошенком в урочищі Ведмежі Лози біля Курукового озера (поблизу сучасного м. Кременчук) під час козацького повстання, очолюваного М. Жмайлом. Згідно з угодою козацький реєстр збільшено до шести тис. осіб (цей пункт угоди став підставою для створення шести козацьких полків: Корсунського, Черкаського, Білоцерківського, Чигиринського, Канівського й Переяславського.

Зборівський договір (1649 р.) укладено між кримським ханом Іслам-Гіреєм III і польським королем Яном II Казимиром після Зборівської битви. Договір містив два документи: «Пункти трактату з ханом»і «Реверс ханський» («Лист союзний»). Його умови передбачали залишення 40-тисячного Війська Запорозького «при давніх вольностях» відповідно до укладеної з ним окремої угоди.

Білоцерківський договір (1651 р.) – мирна угода між гетьманським урядом Б. Хмельницького й представниками польського короля Яна II Казимира, укладена в м. Біла Церква після Берестецької битви. За договором козацький реєстр встановлено у 20 тис. осіб, до того ж поіменне оформлення реєстру мали завершити до кінця поточного року.

«Березневі статті» (1654 р.) – усталена назва українсько-московського договору з кількох юридичних документів (ухвалених московським царем Олексієм Михайловичем «Статей Богдана Хмельницького», «Жалуваної грамоти» царя гетьманові й Війську Запорозькому та «Жалуваної грамоти» шляхті). За «Березневими статтями» козацький реєстр установлювали в 60 тис. осіб.

Гадяцький договір (1658 р.) – українсько-польська мирна угода, підписана неподалік м. Гадяч гетьманом І. Виговським з урядом польського. короля Яна II Казимира Ваза. За умовами договору, який завершував десятилітню українсько-польську війну, було передбачено повернення Української козацької держави (у складі трьох воєводств: Київського, Чернігівського й Брацлавського) до складу оновленої Речі Посполитої на правах федеративної її частини – Великого князівства Руського. У ратифікованому сеймом Речі Посполитої договорі козацький реєстр обмежено 30 тис. осіб.

Ці угоди є важливими історичними документами, що відображають еволюцію козацького руху та його взаємини з державами, які прагнули контролювати Україну.

Куруківська угода вперше запровадила реєстрове козацьке військо, що стало й фактичним початком адміністративного поділу України на полки та сотні.

Зборівський договір значно збільшив чисельність реєстрованих козаків, що підкреслює їхню роль у боротьбі за автономію.

Білоцерківський договір зменшив чисельність реєстру через нові умови, які накладала польська влада.

«Березневі статті» встановили найбільшу чисельність реєстру, що свідчить про зміцнення козацької автономії.

Гадяцький договір свідчить про повернення до помірної чисельності реєстру, що відображало політичні реалії того часу.

Отже, чисельність козацького реєстру відповідно до різних угод та договорів була такою:

6 тисяч козаків – Куруківська угода,

40 тисяч козаків – Зборівський договір,

20 тисяч козаків – Білоцерківський договір,

60 тисяч козаків – «Березневі статті»,

30 тисяч козаків – Гадяцький договір.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА:

Завдання скеровано на перевірку знання ключових діячів і регіонів України, з якими пов’язана їхня діяльність, уміння співвідносити діяльність особистостей із певними історико-географічними регіонами України, рівня сформованості просторового розуміння історії України.

Юрій Федькович відомий як «буковинський соловей», письменник і просвітник Буковини.

Олександр Духнович – громадський діяч, письменник і священник, знаний як будитель русинів Закарпаття.

Маркіян Шашкевич – лідер «Руської трійці», будитель і просвітник у Галичині.

Пантелеймон Куліш – письменник, історик й етнограф, діяльність якого була тісно пов’язана з Наддніпрянщиною.

Кубань у контексті цього завдання є регіоном, історично пов’язаним з українським козацтвом, зокрема з Чорноморським козацьким військом, яке переселилося на Кубань наприкінці XVIII століття. Однак серед названих у завданні діячів безпосередньо ніхто не пов'язаний із Кубанню.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку знання ключових подій радянського періоду в історії України та їхніх наслідків.

1. Наслідком запровадження політики «коренізації» стала широка всебічна українізація суспільного життя. Політика «коренізації» (в Україні – українізація) в 1920-х роках сприяла поширенню української мови, культури й національної ідентичності.

2. Наслідком започаткування нової економічної політики (НЕП) було впровадження продовольчого податку. У рамках НЕПу (1921 р.) замість продрозкладки було запроваджено продовольчий податок, що деякою мірою полегшило становище селян.

3. Наслідком створення СРСР стало подальше обмеження державного суверенітету УСРР. Після утворення СРСР 1922 року Українська СРР утратила значну частину своєї незалежності, ставши частиною єдиної федеративної держави.

4. Наслідком початку насильницької колективізації стало розгортання спротиву селянства. Насильницька колективізація (з 1928–1929 рр.) викликала масовий опір селян, зокрема бунти, саботаж і зростання соціальної напруги.

Правильна відповідь: 1 – Г,  2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА:.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку знання хронології ключових подій, пов’язаних з українським національним рухом кінця XIX – початку XX століття.

Емським указом 1876 року було заборонено українську мову в друці, освіті й культурному житті. Його дію було скасовано під час революційних подій 1905 року.

Революційну українську партію (РУП), яка виступала за національне й соціальне визволення українського народу було створено 1900 року.

Початок діяльності Українську думську громаду, яка складалася з українських депутатів у Державній думі Російської імперії, було засновано 1906 року.

Товариство українських поступовців (ТУП) – ліберальну організацію української інтелігенції, що прагнула культурного й національного розвитку мирним шляхом – було засновано 1908 року.

Правильна відповідь: ГАВБ.

ТЕМА:.

Східна Галичина (Б) – 1939 р.

Після укладення пакту Молотова – Ріббентропа та вторгнення СРСР до Польщі у вересні 1939 року, Східну Галичину було включено до складу УРСР.

Північна Буковина (Г) – 1940 р.

У червні 1940 року СРСР пред’явив ультиматум Румунії, Північну Буковину разом із Бессарабією було приєднано до УРСР.

Закарпаття (А) – 1945 р.

Після завершення Другої світової війни, за угодою між СРСР і Чехословаччиною, Закарпаття було включено до складу УРСР.

Крим (В) – 1954 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР Кримську область передали з РРФСР до складу УРСР, що стало формальним жестом до 300-річчя «возз’єднання України з Росією».

Правильна відповідь: БГАВ.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння опрацьовувати візуальні джерела.

Усі світлини в умові завдання стосуються історії незалежної України.

Уважно розглянувши фото, прочитавши написи, які вони містять і пригадавши історичний контекст, легко дійти висновку, що зображення А, В та Г стосуються російсько-української війни, яка розпочалася з окупації Криму.

Наступним кроком стало введення російських військ на територію Донецької та Луганських областей.

А вже з 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення військ росії на територію України.

На фото В відображено ставлення населення міста Херсона до Збройних Сил України (ЗСУ), які звільнили місто  від російських окупантів.

Напис «Кучму – геть!» на фото Б свідчить, що зображені події відбувалися до початку російсько-української війни.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку знання основних тенденцій економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині XIX століття.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, зокрема їхнього впливу на події, що відбувалися на території Радянської України (УРСР) та навколо неї.

Метою проведення міжнародних конференцій (Тегеранської, Ялтинської, Потсдамської) було координування дій у боротьбі з Третім райхом (у контексті завдання – вигнання німецьких військ із території УРСР), визначення світового (у контексті завдання – європейського) порядку, формування міжнародної структури – ООН тощо.

Розв’язуючи це завдання треба зосередитися на варіантах, що стосуються міжнародного життя УРСР. Зокрема на засіданнях конференцій ішлося про східний кордон Польщі, а це стосувалося українців Східної Галичини.

На пропонову керівництва СРСР деякі радянські республіки стали засновницями Організації об'єднаних націй (ООН), це сприяло утворенню 1944 р. Міністерства закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським. Українська делегація була автором Преамбули та першої частини Статуту ООН.

Правильна відповідь: 2, 3, 4.