ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «обидва ми Святославичі», «Хочу-бо, – сказав Ігор, – списа переломити кінець поля половецького» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 р., який був літературно описаний у «Слові о полку Ігоревім», що датується 1187 роком

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Дивлячись на картосхему, ми бачимо, що напрямки походів проти половців беруть початок із Київської та Переяславської земель. Саме цими територіями володів князь Володимир Мономах. Він був спочатку князем Переяславським, а згодом став і великим князем Київським.

Його успішні та добре сплановані походи проти половців на початку XII століття стали важливим етапом в історії Русі й надовго забезпечили спокій на південних рубежах держави.

Володимир Мономах,  увійшов в історію як один з найвидатніших борців з половецькою загрозою в 1103, 1107, 1110, 1111 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

В уривку йдеться про те, що «язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі», тому Володимир Святославич почав схилятися до християнства. Це пояснює, чому він вирішив запровадити нову релігію — тобто йдеться саме про причину цього рішення: бажання зміцнити княжу владу через нову ідеологічну основу — християнство.

Хрещення Русі у 988 році, ініційоване князем Володимиром Великим, стало поворотним моментом в історії Київської Русі. 

Християнство стало потужним інструментом для централізації влади в руках київського князя. Єдина віра замінила розрізнені язичницькі культи племен, посилюючи єдність держави. Князь Володимир, отримав підтримку християнської церкви, що підняло його авторитет в очах населення Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Київської Русі початку Х ст. На це вказують обриси меж і назви міст. Жирною лініє, яка проходить від Балтійського моря, річками, Чорним морем до Константинополя, позначено військово-торгівельний шлях «із варягів у греки».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Головними причинами грецької колонізації Північного Причорномор’я та Криму в VІІI–VІ ст. до н. е. були соціально-економічні. Зокрема нестача землі в Греції, пошук ринків збуту для ремісничих товарів і джерел постачання сільськогосподарських культур.

Колонізація -  це процес заснування грецькими полісами (містами-державами) нових поселень за межами материкової Греції. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Криму в VІІI–VІ ст. до н. е. була вимушеним процесом, спрямованим на вирішення внутрішніх проблем і забезпечення економічного розвитку. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України

На рисунку зображено мотику і серп, що є прямим свідченням розвитку землеробства в добу неоліту.

Перехід від привласнювального (полювання, збиральництво) до відтворювального господарства (землеробство і скотарство) є ключовою характеристикою неоліту (нового кам'яного віку).

Таким чином, ці знаряддя праці були винайдені в епоху неоліту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. О. Довженко.

Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Культурне життя України. О. Гончар.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура та духовне життя. С. Параджанов, П. Загребельний.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність постатей української культури ХХ ст.

О. Гончар – письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові».

О. Довженко – кінорежисер, автор фільмів «Земля», «Поема про море», кіноповістей «Україна в огні», «Зачарована Десна».

С. Параджанов – кінорежисер, автор фільмів «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків», «Колір граната».

П. Загребельний – письменник, журналіст, автор романів «Первоміст», «Роксолана», «Я, Богдан», сценарію до фільму «Ярослав Мудрий».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни. Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська наступальна операція, Карпатсько-Ужгородська наступальна операція).

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України, визначення їхніх наслідків.

Київська оборонна операція (червень–вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень–листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.), яка призвела до оточення і розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень–жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво», «пацифікація».

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. «Радянізація». Установлення нацистського окупаційного режиму. «Новий порядок».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів, які передбачені Програмою ЗНО.

Осадництво – політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Пацифікація – адміністративно-репресивна поліцейська акція проти українського населення Східної Галичини, здійснена польською владою восени 1930 р.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни, спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

Радянізація – політика насадження в західних областях України норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утверджених в СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.